/Files/images/dokumenti/Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.jpg

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
в Авдіївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів
Понорницької селищної ради

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Авдіївська ЗОШ І-ІІІ ступенів. Розроблено відповідно рекомендації Державної служби якості освіти України «Внутрішня система забезпечення якості освіти: Абетка для директора»

1. ВСТУП. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Положення про систему внутрішнього забезпечення якості освіти в Авдіївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів є внутрішнім підзаконним нормативним актом, який спрямований на забезпечення якісних освітніх послуг, що надаються здобувачам освіти; постійне та послідовне їх підвищення; стабільне виконання закладом вимог чинного законодавства, державних та галузевих стандартів освіти; додержання правових, етичних норм поведінки всіма учасниками освітнього процесу закладу загальної середньої освіти; формування довіри суспільства до закладу освіти. Положення розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року №2125 -VІІІ (частина 3 статті 41 Система забезпечення якості освіти), та Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 р. № 463-IX, Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про захист персональних даних», Типового положення про атестацію, затвердженим наказом МОН України від 6 жовтня 2010 року (із змінами), Порядку підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабміну України від 21 серпня 2019 року №800, Статуту закладу, Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу, іншими нормативно – правовими документами і передбачає здійснення таких процедур і заходів:

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- критерії, правила і процедури оцінювання учнів;

- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності

педагогічних працівників;

- критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівника;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

-.забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

- створення інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:

- освітнє середовище;

- система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

- система педагогічної діяльності;

- система управлінської діяльності.

Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості тощо. Система освітньої діяльності у закладі освіти не є замкнутою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства.

Положення відокремлює основні напрямки, які підлягають оцінюванню: стандарти і критерії, за якими здійснюється самооцінювання діяльності.

В ході реалізації Положення можна використовувати різні підходи до самооцінювання: кількісний, описовий і комбінований, тобто поєднання кількісного й описового. За необхідності рівень освітньої діяльності, визначений описово, легко трансформується у кількісну оцінку.

Основними показниками, які підлягають контрольно - оцінній діяльності, є стандарти, визначені Державною службою якості освіти України для проведення аудиту (освітнє середовище, педагогічна діяльність, система оцінювання учнів і управлінські процеси). Контрольно - оціночна діяльність проводиться з метою вивчення та оцінки якості освітньої діяльності і отримання інформації про реальний стан справ за кількома десятками параметрів, кожен з яких розкриває роботу закладу глибше. Така інформація допоможе проаналізувати сильні і слабкі сторони роботи закладу, підкаже можливі шляхи підвищення якості освітньої діяльності. Система якості освіти в школі базується на таких принципах:

− усвідомлення педагогічними працівниками закладу відповідальності за якість освітніх послуг, що надаються;

− визнання необхідності розроблення стратегії та процедур забезпечення якості для освітніх програм, що реалізуються;

− прийняття обґрунтованих рішень на основі аналізу повної й об’єктивної інформації;

− відмова від авторитарного стилю викладання, керування й перехід до демократичного, до лідерства;

− максимальне урахування вимог до якості освіти всіх зацікавлених сторін, враховуючи вимоги сьогодення.

Заклад освіти здійснює взаємодію з:

− органами місцевого самоврядування;

− органами, які організовують управління в сфері освіти;

− постачальниками здобувачів освіти (освітні дошкільні заклади, батьківська громадськість);

− педагогічними працівниками закладу;

− здобувачами освіти та їх батьками тощо.

Система якості освіти закладу забезпечується на трьох рівнях:

− рівень оперативного управління діяльністю (управління якістю) націлений на виконання вимог до якості надання освітніх послуг (процеси управління ресурсами, підготовка та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення, забезпечення безпеки життєдіяльності);

− рівень управління системою якості (націлене на підтвердження впевненості внутрішніх споживачів у тому, що відповідні вимоги до якості освіти будуть виконані);

− рівень стратегічного управління (постійне покращення та контроль якості, орієнтований на підвищення ефективності та результативності управління. Він представлений процесом діяльності педагогічної та методичної рад).

- усвідомлення педагогічними працівниками закладу відповідальності за якість освітніх послуг, що надаються;

− визнання необхідності розроблення стратегії та процедур забезпечення якості для освітніх програм, що реалізуються;

− прийняття обґрунтованих рішень на основі аналізу повної й об’єктивної інформації;

− відмова від авторитарного стилю викладання, керування й перехід до демократичного, до лідерства;

− максимальне урахування вимог до якості освіти всіх зацікавлених сторін, враховуючи вимоги сьогодення.

Основні поняття:

Автономія закладу загальної середньої освіти – самостійність, незалежність і відповідальність закладу загальної середньої освіти у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановленим Законом України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту».

Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених Законом України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та іншими Законами правилами, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження освітньої (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Академічна свобода -самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково – педагогічної, інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів та реалізується з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Акредитація освітньої програми - оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти за цією програмою на предмет:

Компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально – етичних цінностей, що можуть цілісно реалізовуватись на практиці.

Результати навчання - сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти.

Освітня програма - це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення здобувачами освіти результатів навчання; основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт загальної середньої освіти відповідного рівня.

Стандарт освітньої діяльності - це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально – методичного, матеріально – технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу закладу середньої освіти.

Стандарт загальної середньої освіти - це сукупність вимог до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувача загальної середньої освіти відповідного рівня.

Національна рамка кваліфікацій - це системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.

Політика якості - частина стратегії закладу, що стосується діяльності, направленої на розвиток та вдосконалення системи якості, яка включає ідентифікацію проблем та очікувань, формування цілей та вимог, заходи для постійного розвитку та вдосконалення системи забезпечення якості.

Якість середньої освіти - відповідність результатів навчання вимогам, встановлених законодавством, відповідним стандартам середньої освіти та/або договором надання освітніх послуг.

Якість освітньої діяльності - рівень організації освітнього процесу у закладі середньої освіти, що відповідає стандартам середньої освіти, забезпечує здобуття особами якісної середньої освіти та сприяє створенню нових знань. Забезпечення якості середньої освіти - підтримка якості середньої освіти (як системи, процесу, результату) на рівні, що відповідає встановленим нормам та стандартам, узгодженим державним, суспільним й особистим інтересам та вимогам, постійно аналізується та безперервно вдосконалюється.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти (СВЗЯО) -сукупність політик та відповідних процедур забезпечення якості освітньої діяльності, стандартів для програм, що реалізуються, і кваліфікацій, що присвоюються.

Самооцінка закладу середньої освіти - процес двосторонньої чи сегментної оцінки діяльності закладу середньої освіти за власною іні ціативою, що дозволяє отримати інформаційну базу для подальшого поліпшення якості освіти.

Система моніторингу якості освіти - постійне відслідковування освітнього процесу з метою виявлення й оцінювання проміжних результатів, факторів, які на них вплинули, а також прийняття та реалізація управлінських рішень щодо регулювання і корекції освітнього процесу.

Контроль якості середньої освіти - процес оцінювання якості, який сфокусований на вимірювання якості закладу середньої освіти або освітньої програми. Включає певний набір методів, процедур, інструментів, що розроблені та використовуються для визначення відповідної реальної якості встановленим стандартам.

Процедура забезпечення якості - встановлений порядок проведення відповідних заходів щодо забезпечення якості освіти та послідовність виконання таких заходів, упорядкованих за часовою характеристикою.

Захід з забезпечення якості - логічно упорядкована низка дій, основною метою яких є досягнення визначеного результату.

Індикатор - орієнтовний показник, який надає змогу певною мірою визначити (виміряти) забезпечення якості освіти ( якісні та кількісні характеристики) та відображає її зміну у динаміці.

2.МЕТА ТА ПРИНЦИПИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Мета створення та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – ВСЗЯО) полягає у постійному та послідовному підвищенні якості освіти на основі отримання об’єктивних даних про освітні та управлінські процеси в Авдіївській ЗОШ І-ІІІ ступенів

2.1. Метою системи внутрішнього забезпечення якості освіти є:

- забезпечення і підвищення якості освітньої діяльності;

- формування в педагогічному середовищі культури якості освіти як основи конкурентоспроможності закладу та його випускників;

- досягнення заявлених у програмі результатів;

- формування довіри суспільства до системи та закладу освіти.

2.2. Внутрішня система забезпечення якості освіти передбачає цілий комплекс заходів та розроблена з метою створення дієвої системи управління якістю освіти у школі. Під час здійснення внутрішньої системи забезпечення якості освіти необхідно спиратися на такі принципи:

- дитиноцентризму – тому що головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність школи, є дитина;

- автономії закладу освіти - яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти, які відповідають нормативно - правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти; забезпечення якості здійснюється шляхом амостійного, незалежного і відповідального прийняття рішень стосов но добору процедур, методів, засобів, інструментів для визначення стану та поліпшення якості освіти;

- ціліснісності системи управління якістю - так як усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов’язані, це створює взаємозалежність між ними; полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності; вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

- постійного вдосконалення – професійне зростання педагогів, майстерність та самоосвіта, уміння вчитися разом з дітьми;

- впливу зовнішніх чинників – уміти приймати суспільні виклики, бути

готовими до змін.

- відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

- процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції

планування, організації, мотивації та контролю;

- безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;

- розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього

процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища,аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

- партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу;

-відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

- системності в управлінні якістю освітнього процесу та неперервності підвищення якості середньої освіти;

- комплексності в управлінні процесом контролю якості освітньої діяльності;

- системності у здійснені моніторингових процедур із забезпечення

якості середньої освіти;

- впровадження в освітній процес сучасних інформаційних, комунікаційних технологій навчання;

- постійного вдосконалення матеріально – технічного забезпечення освітнього процесу;

- адекватності – забезпечення якості враховує потреби, очікування та участь у розробці процедур здобувачів освіти, батьків здобувачів освіти, суспільства;

- академічної доброчесності – забезпечення якості ґрунтується на засадах чесності, справедливості, відповідальності та взаємоповаги усіх учасників освітнього процесу;

- академічної культури – забезпечення якості сприяє розвитку культури якості у суб’єктів освітнього процесу;

- вимірюваності – забезпечення якості ґрунтується на кваліметричній основі, здійсненні моніторингових процедур;

- відповідальності – заклад несе первинну відповідальність за якість освіти, що ним надається;

- гнучкості та адаптивності – забезпечення якості передбачає можливості динамічних та своєчасних змін навчально – методичної бази, технологій навчання відповідно до світових тенденцій, тенденцій розвитку освіти та науки, а також до потреб сучасного ринку праці та вимог сучасного суспільства;

3. СТРАТЕГІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

3.1.Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;

- постійний моніторинг змісту освіти;

- спостереження за реалізацією освітнього процесу;

- моніторинг технологій навчання; - моніторинг ресурсного потенціалу; -моніторинг управління ресурсами та процесами;

- спостереження за станом соціально-психологічного середовища;

- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення

інформації щодо її результатів;

- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

- здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;

- експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних

працівників;

- вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

- збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

- аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;

- надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

3.2. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості

освіти включає:

- самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

- моніторинг якості освіти.

3.3. Завдання моніторингу якості освіти:

- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в закладі;

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

- аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;

- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;

- прогнозування на підстав об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі.

3.4. Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

- контингент учнів;

- психолого-соціологічний моніторинг; результати навчання учнів; педагогічна діяльність; управління закладом; освітнє середовище; медичний моніторинг;

- моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності; формування іміджу закладу.

3.5.Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі є:

  • Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання.
  • Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання.
  • Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.
  • Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних
  • ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

3.6. Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти; - створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

3.7. Оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу здійснюється за такими напрямами:

1) освітнє середовище закладу освіти:

- забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;

- створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;

- формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору;

2) система оцінювання здобувачів освіти:

- наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень;

- застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;

- спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання;

3) педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти:

- ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльно сті, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти;

- постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;

- налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти;

- організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності;

4) управлінські процеси закладу освіти:

- наявність стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;

- формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;

- ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;

- організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою;

- формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності. Система оцінювання передбачає збір, обробку, зберігання і поширення інформації про стан освітньої системи закладу для поліпшення його подальшого функціонування та розвитку .

4. СТРУКТУРА СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ

ОСВІТИ ТА РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ

4.1. Внутрішній рівень контролю за якістю освіти здійснюється директором закладу, заступником директора з навчально – виховної роботи, заступником директора з виховної роботи, педагогічною радою закладу.

4.2. Повноваження директора закладу, заступників директора з навчально – виховної та виховної роботи, педагогічної ради регламентовані Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Статутом заладу, Правилами внутрішнього розпорядку, іншими нормативно – правовими документами.

4.3. До повноважень педагогічної ради у сфері забезпечення та контролю якості освіти належить:

- визначення стратегії і перспективних напрямків розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності закладу освіти;

- визначення системи за затвердження процедури внутрішнього забезпечення якості середньої освіти;

- розгляд питань, пов’язаних з якістю освітньої діяльності в структурних підрозділах (школи І-ІІІ ступенів) не менш ніж один раз на пів року;

- ухвалення рішень з питань організації освітнього процесу.

4.4. Діяльність заступника директора з навчально – виховної роботи у сфері контролю за якістю освітньої діяльності передбачає:

- загальну організацію освітнього процесу в підпорядкованим їм структурним підрозділам, планування та реалізацію заходів внутрішнього контролю та аналіз їх ефективності;

- забезпечення умов для зовнішнього контролю за якістю освітньої діяльності;

- контроль за організацією освітнього процесу в підпорядкованих їм структурних підрозділах: формуванням навчального навантаження класів, якістю розподілу навантаження між учителями, готовністю навчально–методичної документації та номенклатури справ структурних підрозділів;

- забезпечення виконання організаційно–розпорядчих документів

шкільного рівня;

- систематичний контроль за дотриманням графіку освітнього процесу, розкладу занять педагогами та здобувачами освіти підпорядкованого структурного підрозділу;

- контроль за дотриманням вимог до оформлення результатів поточного та підсумкового контролю, аналіз цих результатів;

- організаційно–методичне забезпечення формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти;

- контроль за якістю викладання навчальних дисциплін;

- контроль за виконанням індивідуальних планів професійного розвитку педагогів.

Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур та заходів:

- функціонування системи формування компетентностей учнів;

- підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього

процесу.

3.2. СИСТЕМА КОНТРОЛЮ

За реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

- самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

- моніторинг якості освіти.

3.3. ЗАВДАННЯ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ:

- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом;

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

- аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка

високої мотивації навчання;

- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів та педагогів;

- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу.

4. МЕХАНІЗМ РОЗРОБКИ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ПЕРІОДИЧНОГО ПЕРЕГЛЯДУ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ.

- Стандарт забезпечення якості загальної середньої освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності. Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє та затверджує Міністерство освіти і науки. Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти (стандарту) загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах.

- На основі типових освітніх програм, Авдіївська ЗОШ І-ІІІ ступенів розробляє освітню програму та навчальний план. Освітня прогорама спрямована на створення сучасного освітнього середовища з урахуванням національного проєкту «Нова українська школа»; формування загальної культури особистості учнів; їх адаптацію до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свободи людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища.

Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план затверджує директор і погоджує з педагогічною радою.

3.5. МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Моніторинг в закладі здійснюють:

- директор та його заступники;

- засновник;

- органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

- органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;

- громадськість.

ОСНОВНИМИ ФОРМАМИ МОНІТОРИНГУ Є:

- проведення тематичних, контрольних робіт;

- моніторинг участі учнів у І, ІІ, та ІІІ етапах Всеукраїнських предметних олімпіадах, інтернет-олімпіадах та творчих конкурсах;

- перевірка документації;

- опитування,

- анкетування;

- відвідування уроків, заходів

-спостереження

КРИТЕРІЇ МОНІТОРИНГУ:

-об’єктивність;

- систематичність;

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

- отримання результатів стану освітнього процесу в закладі;

- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

ПІДСУМКИ МОНІТОРИНГУ:

- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

- за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради, Ради школи.

3.7.ПОКАЗНИКИ ОПИСУ ТА ІНСТРУМЕНТІВ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ:

Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі використовуються такі методи збору інформації та інструменти:

- опитування (анкетування учасників освітнього процесу педагогів, учнів, батьків);

- інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

- фокус – групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами);

- вивчення документації (Статут, освітня програма, річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали, накази, інша документація закладу тощо);

- моніторинги (навчальних досягнень здобувачів освіти, педагогічної діяльності, спостереження за проведенням навчальних занять, за освітнім середовищем, санітарно-гігієнічними умовами, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні, вплив середовища на навчальну діяльність тощо);

- аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність (система оцінювання навчальних досягнень учнів, підсумкове оцінювання учнів, фінансування закладу освіти, кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо);

- спостереження;

- інші інструменти, не заборонені законодавством.

- кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

- контингент учнів;

- психолого-соціологічний моніторинг;

- система оцінювання, результати навчання учнів, коригування результатів навчання кожного здобувача освіти;

- педагогічна діяльність;

- управління закладом;

- освітнє середовище;

- медичний моніторинг;

-моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

- формування іміджу закладу.

5. СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

5.1. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти Авдіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів, схваленим та педагогічною радою та Радою школи функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту».

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

– посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень та відомостей;

– дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

– надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково -педагогічну, творчу) діяльність;

– контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

– об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

– самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

– посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

– постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;

– самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;

– надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).

Порушенням академічної доброчесності вважається:

– академічний плагіат;

– фабрикація

– списування;

– обман;

– хабарництво;

– відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти;

– необ’єктивне оцінювання;

– невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею Закону України «Про освіту». Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесності, включають:

– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використанні джерела інформації;

– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;

– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;

– включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності;

– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.

Виявлення порушень академічної доброчесності здійснюється наступним чином:

Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти має право звернутися з письмовою заявою до директора школи. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні Комісії, яка створюється наказом директора і ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодженням з органом самоврядування здобувачів освіти).

До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади. Склад комісії погоджується на засіданні педагогічної ради закладу освіти та затверджується наказом керівника. Термін повноважень Комісії – 1 рік.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

– ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

– особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

– знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

– оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

6. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

6.1.Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в закладі включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання. Оприлюднення та інформування про критерії оцінювання прозоре і зрозуміле для всіх учасників освітнього процесу.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна:

- мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;

- дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;

- заохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;

- розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;

- використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Система оцінювання неможлива без інформування учнів про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової

школи

№ з/п Зміст
1 Вступ. Загальні положення
2 Мета та принципи системи внутрішнього забезпечення якості освіти
3 Стратегія забезпечення якості освіти
4 Структура системи внутрішнього забезпечення якості освіти та розподіл повноважень
5 Система та механізм забезпечення академічної доброчесності
6 Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
7 Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково педагогічної) діяльності педагогічних працівників
8 Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі
9 Безпека складового закладу освіти
10 Створення інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування
11 Самооцінювання якості освіти
12 Критерії, правила і процедури управлінської діяльності керівних працівників
13 Забезпечення публічності інформації про заклад освіти
14 Прикінцеві положення

Критерії оцінювання навчальних досягнень

учнів основної й старшої школи

Рівні навчальних досягнень Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий Учні засвоїли звання у формі окремих фактів, елементарних уявлень. Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії.
Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення
ІІ. Середній Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.
Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять. Учні будують відповіді у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя.
ІІІ. Достатній Учні мають розпізнавати об’єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний міст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями. Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандарних ситуаціях,володіють вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність) Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятні, так і міжпонятні зв’зки; вміють розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами
IV. Високий Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміють розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами. Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання.

Процес інформування і оприлюднення критеріїв потрібно розпочинати із критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених Міністерством освіти і науки України. Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які в обов’язковому порядку розміщені на веб-сторінці закладу, які виходять із чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період.

6.2. Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

- Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №1009 від 19 серпня 2016 року;

- При оцінюванні учнів 5-9 класів відповідно до Критеріїв оцінювання, затверджених наказом МОН України від 13.04.2011 № 329, Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН № 1222 від 21.08.2013 р. (зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН №1009 від 19 серпня 2016 р.).Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1222729-13/stru

6.3. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

6.4. Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають

вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-х ( а з 2021-2022 навчального року і 4-х класів ) формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідн до

Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН №2.2-1250 від 18.05.2018 та №2.2-1255 від 21.05.2018).

Формувальне оцінювання учнів 2 класу проводиться відповідно до

Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 2 класу (наказ МОН України №1154 від 27.08.2019).

6.5. Оцінювання результатів навчання учнів 3-х класів (а з 2021-2022 навчального року і 4-х класів) буде здійснюватись згідно Методичних рекомендацій щодо оцінювання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи (наказ МОН України №1146 від 16.09.2020 р.). Оцінювання учнів 4-х класів у 2020-2021 навчальному році буде здійснюватись за

Формувальне оцінювання має на меті:

- підтримати навчальний розвиток дітей;

- вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку;

- діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання;

- вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

- аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;

- мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;

- ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

6.6. Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

6.7.Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

6.8. Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавс твом.

6.9. Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів із системою та критеріями її оцінювання.

6.10. Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти. Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради освітнього закладу.

6.11. Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентністного підходу до навчання, в основі якого покладено ключові компетентності.

6.12. ДО КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НАЛЕЖАТЬ:

- ВІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

- ЗДАТНІСТЬ СПІЛКУВАТИСЯ РІДНОЮ (у разі відмінності від державної) ТА ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

- МАТЕМАТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

- КОМПЕТЕНТНОСТІ У ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ

ТЕХНОЛОГІЙ, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

- ІННОВАЦІЙНІСТЬ, що передбачає відкритість до нових ідей,

ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо ), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

- ЕКОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

- ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

- НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ, що передбачає опанування

уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

- ГРОМАДЯНСЬКІ ТА СОЦІАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та

здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

- КУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

- ПІДПРИЄМЛИВІСТЬ ТА ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власн і рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Змістові лінії:

6.13. ОСНОВНИМИ ФУНКЦІЯМИ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ Є:

- КОНТРОЛЮЮЧА - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;-- НАВЧАЛЬНА - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- ДІАГНОСТИКО-КОРИГУВАЛЬНА - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- СТИМУЛЮВАЛЬНО-МОТИВАЦІЙНА - формує позитивні мотиви навчання;

-ВИХОВНА - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

6.14. ПРИ ОЦІНЮВАННІ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

ВРАХОВУЮТЬСЯ:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

- повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

- глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

- гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

- системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

- міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

6.15.При виконанні обов’язкового виду роботи вчитель повинен мати розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму, компетентнісний підхід до викладання предмету (курсу), організаційну форму проведення навчального заняття).Батьків і учнів інформувати про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень, передусім – про порядок поточного та підсумкового оцінювання, чинники, які впливають на тематичне оцінювання учнів тощо. З правилами і процедурами оцінювання батьків і учнів ознайомлювати на початку навчального року. Пам’ятати, що оцінка має стимулювати учнів до навчання, а не використовуватись для покарання.Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності. Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці. Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу). Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

- усунення безсистемності в оцінюванні;- підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знан з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж ї вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язко вих робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.

Показники: рівень успішності, кількість переможців всеукраїнських предметних олімпіад ІІ, ІІІ етапів, МАНу, творчих та інтелектуальних конкурсів, рейтинг закладу.

6.16. За результатами моніторингових досліджень, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень учнів здійснювати:

- порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням учителя з предмету (курсу);

- аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання ;

- порівняльний аналіз навчальних досягнень новоприбулих учнів із рівнем навчальних досягнень у попередніх закладах освіти ;

- порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів окремих предметів;

- порівняльний аналіз підсумкового оцінювання між класами на одній паралелі.

Використання оцінювання у балах як мірила оцінювання має не завжди позитивний ефект для визначення навчальних досягнень учнів, які б враховували індивідуальний поступ учня. Тому в освітньому процесі застосовувати формувальне оцінювання.

6.17. Основними вимогами при оцінюванні і узагальненні напряму 2 “Сисиема оцінювання здобувачів освіти в Авдіївській ЗОШ І-ІІІ ступенів є:

- наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання результатів навчання;

- систематичне відстеження .

Для врахування думки учнів щодо якості т об’єктивності системи

оцінювання проводити щорічні (анонімні) опитування учнів, батьків, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти. Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи.

7.КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ (НАУКОВО – ПЕДАГОГІЧНОЇ) ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

7.1. Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності закладу передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

7.2. Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту».

7.3. Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

7.4. Відповідність фаховості вчителя навчальній дисципліні визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або про вчене звання, або науковою спеціальністю, або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням відповідного підвищення кваліфікації.

7.5. Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

- освітній рівень педагогічних працівників;

- результати атестації;

- систематичність підвищення кваліфікації;

- наявність педагогічних звань, почесних нагород;

- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

- участь в експериментальній діяльності;

- результати освітньої діяльності;

- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

- показник плинності кадрів.

7.6. З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

7.7. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.

7.8. Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна, денна, вечірня) заочна, дистанційна, мережева) дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

7.9. Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада.

7.10. Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами).

Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою.

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання.

Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Критерії оцінювання роботи вчителя

Професійний рівень діяльності вчителя

Рівні навчальних досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий 1 2 Учні розрізняють об’єкти вивчення Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об’єкт вивчення
3 4 Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання. Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
ІІ. Достатній 5 6 Учні відтворюють основний навчальний матеріал,здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило. Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
ІІІ. Достатній 7 8 9 Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV. Високий 10 11 12 Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

7.11. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПЛАНУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ПІДХОДІВ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ.

Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність основним робочим документом календарним (календарно-тематичний) планом.

Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання закладу.

Розроблюючи календарно-тематичні плани, враховувати:

• Державні стандарти загальної середньої освіти;

• навчальні програми предметів (курсів);

• модельні навчальні програми (якщо вони передбачені типовою освітньою програмою);

• освітню програму закладу.

Учителі можуть розробляти ВЛАСНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ з предметів, курсів на основі Державних стандартів загальної середньої освіти чи за зразком модельної навчальної програми – самостійно, або об’єднавшись у професійні спільноти/мережі. Навчальні програми предметів або курсів розробляються з урахуванням мети і загальних цілей у рамках кожної з дев’яти освітніх галузей початкової школи.

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН, навчальна програма повинні бути синхронізовані з освітньою програмою закладу. Обсяг запланованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за обсяг годин робочого навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Календарно-тематичний план – це результат творчої роботи вчителя, його бачення способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання. Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може змінювати послідовність їх вивчення, визначати обов’язкові види робіт.

ФОРМА ВЕДЕННЯ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУ Є ДОВІЛЬНОЮ. У першу чергу, план має бути зручним для використання самим учителем. Календарно-тематичний план, КРІМ ТЕМ УРОКІВ ТА ДАТ ЇХ ПРОВЕДЕННЯ, ОПИС НАСКРІЗНИХ ЗМІСТОВИХ ЛІНІЙ, ВИЗНАЧЕННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, ЯКІ РОЗВИВАЮТЬСЯ НА ДАНОМУ ЗАНЯТТІ, ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ, інші компоненти на розсуд вчителя.

Календарно-тематичні плани РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ на засіданнях методичних об’єднань та погоджуються заступником директора з навчально-виховної роботи,затверджуються директором.

У кінці навчального року вчителі самостійно аналізують виконання навчального плану з записом у класному журналі та засвідчують особистим підписом.

7.12 ПЕДАГОГІЧНІ ПРАЦІВНИКИ ЗАСТОСОВУЮТЬ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ,СПРЯМОВАНІ НА ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ І НАСКРІЗНИХ УМІНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ.

Процес навчання не може спиратись лише на передачу знань і навичок від учителя до учня. Вчителі мають вчити учнів умінням робити висновки, самостійно ухвалювати рішення, критично мислити. Щоб досягти цієї мети, необхідно формувати ключові компетентності, простежувати у викладанні предметів (курсів) наскрізні змістові лінії.

Забезпечення компетентнісного підходу у викладанні предметів (курсів) та забезпечення розвитку наскрізних умінь учнів здійснювати через:

1. ОБГОВОРЕННЯ ПРОБЛЕМ впровадження компетентного підходу на засіданнях педагогічної ради та нарадах при директорові. Реалізацію компетентного підходу визначити також як основну науково-методичну проблему, над вирішенням якої працює заклад та вчителі у міжатестаційний період.

2. ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ. У календарно-тематичних планах, навчальних програмах учителів мають бути передбачені види роботи, спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями.

3. ВИВЧЕННЯ РОБОТИ ВЧИТЕЛІВ шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття та виконання учнями контрольних зрізів. Форми і методи роботи, які використовуються вчителем на заняттях, мають бути спрямовані на розвиток творчої, пошукової та аналітичної роботи учнів. Доцільним використання контрольних зрізів знань, щоб отримати інформацію щодооволодіння учнями ключовими компетентностями. Для цього використати завдання міжнародних моніторингових досліджень PISA, TIMSS та інших.

Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСВІТНІХ ТРАЄКТОРІЙ для здобувачів освіти (за потреби).

Індивідуальна освітня траєкторія може бути реалізована через індивідуальний навчальний план (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту»).

Індивідуальна освітня траєкторія розробляється для учнів, які:

• потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

• перебувають на дистанційній формі навчання;

• перебували на довготривалому лікуванні;

• потребують відповідного періоду адаптації;

• прибули з інших закладів освіти (наприклад, з вивченням мов національних меншин);

• випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу;

• мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання;

• мають особливі освітні потреби.

Індивідуальну освітню траєкторію розробляти на різні терміни (навчальний рік, семестр або більш короткострокові періоди) з урахуванням наказів Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року №8 “Про затвердження Положення про організацію індивідуального навчання в загальноосвітніх навчальних закладах”.

Рішення про реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії приймається за заявою батьків або за рішенням педагогічної ради.

Заява батьків необхідна для реалізації таких форм індивідуальної освітньої траєкторії:

• організація індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

• організація дистанційної форми навчання тощо.

Для запровадження індивідуальної освітньої траєкторії, педагогічна рада схвалює план та затверджує наказом керівник закладу освіти. На підставі наказу розробляється індивідуальний навчальний план, який відповідає освітній програмі закладу освіти та Державним стандартам загальної середньої освіти .

7.13.ПЕДАГОГІЧНІ ПРАЦІВНИКИ СТВОРЮЮТЬ ТА/АБО ВИКОРИСТОВУЮТЬ ОСВІТНІ РЕСУРСИ (ЕЛЕКТРОННІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ, ВІДЕОМАТЕРІАЛИ, МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ, ВЕБ- САЙТИ, БЛОГИ ТОЩО).

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками:

• розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;

• додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;

• тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;

• практичні і проектні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома;

• завдання для самостійного опрацювання учнями;

• навчальні програми;

• календарно-тематичні плани;

• електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;

• інші інформаційні ресурси.

Педагогічні працівники створюють освітні ресурси, які використовують у своїй роботі, поступово формуючи власне освітнє портфоліо. Створені освітні ресурси вчитель може використати для обміну педагогічним досвідом в межах закладу (семінари, майстер-класи, засідання методичних об’єднань), на рівні району, міста, області, всієї країни. Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на сайті закладу освіти, освітніх сайтах, фахових виданнях, матеріалах конференцій, збірниках наукових праць тощо. Обмін досвідом сприяє професійному зростанню педагогів.

Оцінювання педагогічних працівників за цим критерієм може відбуватись шляхом вивчення створених освітніх ресурсів. Ця інформація може використовуватись при атестації вчителя, визначенні заходів морального та матеріального заохочення. Портфоліо із зібраним власним освітнім продуктом є своєрідним капіталом, який є основою професійного зростання та підвищення кваліфікації вчителя.

ПРАЦІВНИКИ СПРИЯЮТЬ ФОРМУВАННЮ, ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ВЛАСНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК І ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЩОДО МЕТОДИК РОБОТИ З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ.

7.14.ПЕДАГОГІЧНІ ПРАЦІВНИКИ ЗДІЙСНЮЮТЬ ІННОВАЦІЙНУ ОСВІТНЮ ДІЯЛЬНІСТЬ, БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ОСВІТНІХ ПРОЕКТАХ, МОЖУТЬ ЗАЛУЧАТИСЯ ДО РОБОТИ ЯК ОСВІТНІ ЕКСПЕРТИ. Інноваційна робота може бути реалізована через дослідно-експериментальну роботу в закладі, яка здійснюється на різних рівнях: закладу освіти, регіональному, всеукраїнському, участь у міжнародних освітніх проектах. Метою дослідно-експериментальної роботи є дослідження, експериментальна апробація нових методів, засобів і форм освітнього процесу, освітніх технологій. Дослідно-експериментальна робота не є основним для освітнього закладу видом освітньої діяльності, але може стати необхідним для вирішення поставлених перед ним завдань стратегічного розвитку.

Успішна участь педагога в інноваційній діяльності є показником його високої кваліфікації. Результати цієї діяльності можна використовувати у процесі атестації педагогічного працівника. Результатом інноваційної роботи є звіт закладу освіти про результати дослідно-експериментальної роботи, виступи вчителів на конференціях і семінарах, оприлюднені публікації з тематики роботи.

8. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО – КОМУНІКАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

8.1. Застосування ІКТ педагогічними працівниками в освітньому процесі спрямоване на реалізацію наступних завдань:

- створення електронних освітніх ресурсів;

- інтенсифікація роботи з документами;

- комунікація з учнями та батьками;

- створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді;

- використання нових освітніх технологій (дистанційного, змішаного навчання, вебквестів тощо);

- розроблення моніторингових робіт;

- створення електронних каталогів і баз даних;

- використання хмарних сховищ документів;

- використання електронних підручників в освітньому процесі;

- підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;

- отримання актуальної освітньої інформації.

8.2. Вивчення й оцінювання рівня використання учителями ІКТ може здійснюватися через спостереження за проведенням навчальних занять, за кількістю створених електронних ресурсів. Рівень оволодіння учителями ІКТ враховувати у процесі атестації вчителя, можливостей матеріального та морального заохочення.

8.3. Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційнокомунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність. Така діяльність проводиться у двох напрямках:

- впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність;

- комп’ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях. Другий напрям – це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. У цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації закладу є ефективна робота веб-сайту закладу, інформування педагогів через електронні скриньки та Google -сервіси, застосування в роботі програмних засобів «Курс школа» та груп у соціальних мережах та месенджерах.

8.4. У закладі здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю. Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяє електронна система збирання й аналізу інформації. У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

- статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК;

- інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;

- інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

Для забезпечення більш широких і різноманітних зв’язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації заклад підключено до швидкісного Інтернету.

8.5.Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти в школі функціонує офіційний сайт. Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

На офіційному сайті розміщуються:

- статут закладу освіти;

- ліцензія на провадження освітньої діяльності;

- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

- мова освітнього процесу;

- наявність вакантних посад;

- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;

- результати моніторингу якості освіти;

- річний звіт про діяльність закладу освіти;

- правила прийому до закладу освіти;

- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, сис тематично поновлюється.

9. БЕЗПЕКОВА СКЛАДОВА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

9.1. Основними складовими безпечного освітнього середовища вважати:

– безпечні й комфортні умови праці та навчання;

– відсутність дискримінації та насильства;

– створення інклюзивного і мотивувального простору.

9.2. Створення безпеки закладу освіти спрямоване на виконання таких завдань:

– формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;

– впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;

– запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;

– формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;

– запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;

– формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;

– профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;

– профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;

– формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;

– розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

10.СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, УНІВЕРСАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ ТА РОЗУМНОГО ПРИСТОСУВАННЯ

10.1.Особам з особливими освітніми потребами надаються права рівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб.

10.2.Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

10.2.1. Рівність і доступність використання. Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.

10.2.3.Гнучкість використання. Забезпечення наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

10.2.4.Просте та зручне використання. Забезпечення простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

10.2.5.Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів. Сприяння ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

10.2.6.Припустимість помилок. Зведення до мінімуму можливості виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

10.2.7.Низький рівень фізичних зусиль. Розрахування на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

10.2.8.Наявність необхідного розміру і простору. Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

10.2.9.Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами

10.3.Основними завданнями моніторингу інклюзивного навчання є:

- Відстеження здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

- Контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

- Створення корекційно-розвитк ового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;

- Створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

- Забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

- Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

11.САМООЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ В ЗАКЛАДІ

11.1. Напрями самооцінювання: Запропоновані Законом України “Про освіту” складові фактично утворюють чотири напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу

1. освітнє середовище;

2. система оцінювання здобувачів освіти;

3. педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти;

4. управлінські процеси

11.2. Політики і процедури вивчення освітньої діяльності закладу

Політики і процедури забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти визначаються закладом освіти і враховують специфіку його діяльності. Основні політики і процедури вивчення якості освітньої діяльності в закладі:

• система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти (наприклад, моніторинг навчальних досягнень учнів, моніторинг адаптації дітей у закладі, моніторинг наступності між початковим та базовим рівнями освіти тощо);

• самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;

• система оцінювання навчальних досягнень учнів;

• професійне зростання керівних та педагогічних працівників;

• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти (заклад визначає, яка інформація має бути оприлюднена та з якою періодичністю, крім тієї, що обов’язково має бути оприлюднена відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту»);

• забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників і учнів;

• запобігання та протидія булінгу (цькуванню);

• інші політики і процедури, визначені закладом освіти.

11.3. Періодичність самооцінювання: Щорічне самооцінювання за певними напрямами діяльності і періодично – комплексне оцінювання

11.4. Функції самооцінювання:

- отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.

- упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.

- координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні об’єднання, педагогічна рада, творчі групи) задіяних у процедурах моніторингу.

- узгодження управління (якщо школа відповідає певним стандартам в освіті, автоматично забезпечується адекватний рівень її діяльності);

- статичний показник (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

- динамічний показник (багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності);

- психологічний показник (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);

- внутрішній показник ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з’явитися у майбутньому);

- самооцінювання освітніх систем (оцінювання стану системи, в якій відбуваються зміни, з подальшим прийняттям управлінського рішення);

- педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні освітнього процесу);

- освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);

- учнівське самооцінювання (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

- самооцінювання загальноосвітньої підготовки здобувачів освіти (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);

- моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

11.5.Форми самооцінювання:

- самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.

- внутрішня оцінка діяльності керівника.

11.6. Етапи проведення самооцінювання:

- терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на кожен навчальний рік.

- самооцінювання включає три етапи:

а) підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, визначення термінів;

б) практичний (збір інформації) аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в) аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

11.7. Виконавці. Виконавцями самооцінювання є: керівник, заступники директора, керівники шкільних методичних об’єднань, члени творчих груп, педагогічні працівники певної спеціалізації, вчителі-предметники, класні керівники, представники соціально-психологічної служби школи.

11.8. Функціональні обов’язки учасників самооцінювання.

Адміністрація закладу:

- ініціює розроблення стратегії розвитку школи;

- розробляє і втілює внутрішню шкільну систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти;

- установлює і затверджує порядок, періодичність проведення досліджень;

- забезпечує необхідні ресурси для організації освітнього процесу;

- сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

- забезпечує реалізацію освітньої програми;

- визначає шляхи подальшого розвитку закладу;

- приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі результатів моніторингу.

Група забезпечення якості освіти:

- бере участь у розробленні інструментарію;

- бере участь у розробленні критеріїв оцінювання результативності освітнього процесу та професійної діяльності педагогів;

- проводить експертизу, дослідження, анкетування, опитування та оцінювання здобувачів освіти;

- аналізує результати зібраної інформації;

- веде облік результатів;

- готують пропозиції для адміністрації щодо удосконалення освітнього процесу.

Педагогічна рада закладу:

- участь у розробленні методики оцінювання;

- вибір критеріїв і показників, що характеризують стан і динаміку розвитку системи забезпечення якості освіти;

- визначення способів оприлюднення інформації та показників розвитку системи моніторингу;

- вивчення, узагальнення і поширення інноваційного досвіду педагогічних працівників;

- затвердження освітньої програми закладу та стратегії розвитку та положення про академічну доброчесність;

- сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив.Класний керівник:

- проводить контроль за всеобучем кожного учня;

- своєчасно доводить підсумки до відома батьків;

- надає інформацію для самооцінювання.

Учитель:

- визначає й аналізує рівень навчальних досягнень учнів з предметі в за результатами тестування, контрольних зрізів, поточного, тематичного та підсумкового оцінювання за семестри, навчальний рік;

- визначає шляхи підвищення навчальних досягнень учнів;

- своєчасно подає інформацію для оцінювання результативності.

11.9. ІНСТРУМЕНТАРІЙ для проведення самооцінювання: адаптовані вимоги та критерії, які ґрунтуються на запропонованих для інституційного аудиту вимогах та критеріях оцінювання якості освітньої діяльності, управлінських процесів у закладі та охоплюють освітнє середовище, управлінські процеси, систему оцінювання здобувачів освіти та педагогічну діяльність педагогічних працівників.

- Інструментарій для проведення самооцінювання закладу:

  • опитувальний аркуш керівника;
  • перелік питань для інтерв’ю із заступником керівника закладу освіти (заступником завідувача філії опорного закладу освіти);
  • перелік питань для інтерв’ю із практичним психологом/соціа льним педагогом;
  • перелік питань для інтерв’ю з представником учнівського самоврядування;
  • анкета для педагогічних працівників;
  • анкета для батьків;
  • анкета для учня/учениці;
  • форма вивчення документації;
  • форма вивчення педагогічної діяльності під час проведення
  • інституційного аудиту в закладах загальної середньої освіти;
  • форма спостереження за освітнім середовищем під час проведення інституційного аудиту в закладах загальної середньої освіти.

- Форми документів, що складаються за результатами проведення самооцінювання освітньої діяльності закладу:

звіт про проведення самооцінювання закладу;

висновок про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішню систему забезпечення якості освіти за результатами проведення самооцінювання, рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти за результатами проведення самооцінювання.

12. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ

12.1. Формою контролю за діяльністю керівних працівників закладу є атестація. Ефективність управлінської діяльності керівних працівників закладу під час атестації визначається за критеріями:

1) саморозвиток та самовдосконалення керівних працівників закладу у сфері управлінської діяльності;

2) стратегічне планування на положеннях концепції розвитку закладу, висновках, аналізі та самоаналізі результатів діяльності;

3) річне планування на стратегічних засадах розвитку закладу;

4) здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

5) забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

6) поширення позитивної інформації про заклад;

7) створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

8) застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

9) забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

10) позитивна оцінка компетентності керівних працівників закладу з боку працівників.

Ділові та особистісні якості керівних працівників закладу визначаються за критеріями:

1) цілеспрямованість та саморозвиток;

2) компетентність;

3) динамічність та самокритичність;

4) управлінська етика;

5) прогностичність та аналітичність;

6) креативність, здатність до інноваційного пошуку;

7) здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

12.2.Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

12.3.Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу таких фахових компетенцій:

- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;

- забезпечувати відкрите керівництво;

- вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;

- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;

- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

13. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗАКЛАД ОСВІТИ

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі ст. 30 Закону України «Про освіту». На офіційному вебсайті закладу освіти розміщуються:

• статут закладу освіти;

• структура та органи управління закладу освіти;

• кадровий склад закладу освіти;

• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;

• наявність вакантних посад;

• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;

• результати моніторингу якості освіти;

• результати самооцінювання;

• річний звіт про діяльність закладу освіти;

• правила прийому до закладу освіти.

Крім зазначеного, на сторінці розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

14. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

14.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

14.2. Дія Положення поширюється на педагогічних працівників, здобувачів освіти, інших учасників освітнього процесу закладу.

14.3. Однією з важливих проблем забезпечення якості освітнього процесу в цілому залишається оцінка ефективності управління освітнім процесом зокрема, тому дана модель передбачає можливість вироблення своєї системи критеріїв, чинників, за якими можна оцінювати ефективність освітнього процесу, що дасть можливість вносити відповідні корективи в його організацію.

Рівень розвитку сучасної освіти вимагає від закладу високорозвиненого вміння обирати форми, методи, типи управління педагогічним колективом, ставити серйозні вимоги до його ділових та особистісних якостей, серед яких:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку.

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Разом з тим, ефективність управлінської діяльності закладу характеризується станом реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступенем їх впливу на результативність освітнього процесу з урахуванням основних чинників, для яких проводиться самоаналіз:

1. Стратегічне планування розвитку закладу, основане на висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.

2. Річне планування розвитку навчального закладу формується на стратегічних засадах.

3. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.

4. Реальне календарне планування враховує усі напрямки діяльності школи та доводиться до відома усіх рівнів.

5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.

6. Поширення позитивної інформації пр заклад (засобами веб-сайтів, інформаційних бюлетенів, громадських конференцій, семінарів, контактів з ЗМІ тощо).

7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні). Наявність засобів для фізичного, інтелектуального розвитку учнів та педколективу.

8. Застосування ІКТ-технологій в освітньому процесі та повсякденному житті.

9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників та громадськості.

14.4. Нормативна база:

- Закон України «Про освіту» 05.09.2017 р. № 2145-VIIІ;

- Закон України «Про повну загальну середню освіту» 16.01.2020 р. № 463-IX;

- Концепція реалізації державної політики у сфері реформування

загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р;

- Стандарти загальної середньої освіти ;

Статут Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Кваліфікаційні категорії
Критерії Спеціаліст ІІ категорії Спеціаліст І категорії Спеціаліст
Знання теоретичних і практичних основ предмета Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя. Має глибокі знання зі свого предмета Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зісвого предмета і суміжних дисциплін, які значноперевищують обсяг програми
Знання сучасних досягнень у методиці Слідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладання Володіє методиками аналізу навчально-методичної роботи зпредмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики спрямовані на Розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи Володіє методами науково-дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики
Уміння аналізувати свою діяльність Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи Виправляє допущені помилки, посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючі сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації
Знання нових педагогічних концепцій Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності
Знання теорії педагогіки Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко й підсвідомо обрати оптимальне рішення Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науковообгрунтованого прогнозування. Здатний передбачати розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях.
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя
Критерії Спеціаліст ІІ категорії Спеціаліст І категорії Спеціаліст вищої категорії
Володіння способами індивідуалізації навчання Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики інтелектуального й особистісного розвитку дітей Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційного підходу. Створєю умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору учнів з різним рівнем знань; працює за індивідуальними планами з дітьми з особливими потребами
Уміння активізувати пізнавльну діяльність учнів Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже грунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння Забезпечує успішне формуваня системи знань на основі самоправління процесом учіння. Уміє цікаво подавати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, грунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно і чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками
Робота з розвитку в учнів загальнонавчальних вмінь і навичок Прагне до формування навичок раціональної організації праці Цілеспрямовано та професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)
Рівень навченості учнів Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується їми на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнів Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірених робіт, екзаменів Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включити в самостійний пізнавальний пошук.
ІІІ. Комунікативна культура
Критерії Спеціаліст другої категорії Спеціаліст першої категорії Спеціаліст вищої категорії
Комунікативні й організаторські здібності Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу; проте потенціал його нахилів не вирізняється його стійкістю Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює. Відчуває потребу в комунікативний і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює.
Здатність до співпраці з учнями Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації Обговорює й аналізує ситуацію разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а тагож готовність до подальших виховних впливів учителя Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися до чужих поглядів. Уміє обгрунтовано користуватися поєднання методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів
Готовність до співпраці з батьками Педагогічний такт Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично працює з батьками Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості справедливості Налагоджує контакт із сімєю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності.
Педагогічна культура Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією
Створення комфортного мікроклімату Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (завантажити)

Кiлькiсть переглядiв: 194