Чепурний Василь Федорович

/Files/images/портрет.jpgАвтобіографія

Я народився на початку літа 1964 року в колгоспній родині Федора Чепурного і Софії (в дівоцтві - Лазаренко) на Чепурнівці, що між Подолом та Забігайлівкою. Хату будували мої батьки, коли я вже сидів у лоні матері - зі мною вона тягала цеглу і воду. Так що я теж будував.
Часто гралися в дитинстві там, за Акуленками, де були силосні ями - треба було прожити 50 років, щоб дізнатися, що саме там була братська могила російських драгунів та українських козаків; під час петровської війни наші козаки погромили московських драгунів. ...Може, то так тихо у мене входила українська історія, що в типовій радянській школі я виріс українським націоналістом? До речі, Авдіївка після того погрому москалів була ними спалена.
Дуже любив уроки історії Володимира Потаповича Балабатька - і його "турків царя небесного" (це він так лаявся), і його уміння цікаво подати замучену совєтською пропагандою історію (скажімо, я доводив і зараз впевнений, що столипінська реформа була успішною, а підручник учив по-іншому), і його любов до справедливості. А розбір "Давньої казки" Лесі Українки Інною Петрівною Грек та казок Салтикова- Щедріна Євдокією Іванівною Черниченко пам'ятаю досьогодні...
До речі, по закінченні школи я отримав грамоту "За особливі успіхи у вивченні окремих предметів" - і там якраз російська література та історія. Це до питання про націоналізм...
Поступати в університет зразу після школи побоявся, хоча мряів вчитися в Києві, на факультеті журналістики, і до районної та обласної газет писав з 5 класу (під впливом повісті Михайла Стельмаха "Гуси-лебеді летять"). Тому розіслав у всі районні газети листи про себе - візьміть на роботу. Запросили з Талалаївки і Городні. Перше було далеко, тож втрапив у Городню, де й трудився рік - від кореспондента до відповідального секретаря.
Тож поступав уже з папкою публікацій, що й зіграло вирішальну роль. Проте батько, коли я приїхав з радісною новиною - вступив! - підозріло закліпав і чомусь пішов у сад. Мати каже: "Плаче!". Виявляється. він не вірив, що його син поступить аж у столичний університет без хабарів і "волохатої руки"...
Після року навчання забрали в армію, бо прийшов до влади Андропов і зняв бронь зі студентів. Два роки служби біля Конотопу, на аеродоромі.
Після армії вчитися було важко - не той настрій. Тож на останньому курсі перейшов на заочне і вже працював у редакції газети "Комсомольський гарт" - від кореспондента до заступника редактора. "Ковбасна революція", перебудова, розпад СРСР, відродження українства - все це було під моїм пером і на сторінках газети.

/Files/images/Чепурний та картина.jpg

У січні 1989 року ми утворили одне з перших в Україні Товариство української мови імені Тараса Шевченка, де мене обрали головою. Досі є головою обласного товариства, яке тепер переназвалося "Просвітою".
/Files/images/akurayku.jpgУ липні того ж року став членом Народного Руху за перебудову і досі є членом НРУ.
Далі - робота власкором газети "Молодь України" по Чернігівській і Сумській областях, керівником прес- служби Представника Президента в області, вченим секретарем музею-заповідника М.Коцюбинського, заступником редактора та редактором газет "Просвіта" і "Сіверщина".
Автор дилогії "Акурайку" і "В осім барку". Лауреат премії імені Бориса Грінченка.
Нагороджений орденом святих Кирила і Мефодія Української православної Церкви Київського патріархату.

/Files/images/портрет1.jpg З творчим доробком та громадянською позицією
Василя Федоровича Чепурного
можна познайомитись, завітавши на сторінки інтернету:

1. Всеукраїнська щотижнева газута «Сіверщина» - http://siver.com.ua/

2. Василь Чепурний. Живий журнал - http://chepurnyi.livejournal.com/

3. Всеукраїнське Товариство "Просвіта" імені Т.Шевченка - http://prosvitjanyn.org.ua/

4. Блог Василя Чепурного на сайті Високий Вал: VIP-БЛОГИ - http://vip.newvv.net/ua/chep/

5. Українське життя в Севастополі. Василь Чепурний. Кримські враження. - http://ukrlife.org/main/tribuna/4epurny.htm

6. Наша забута земля. Василь ЧЕПУРНИЙ, Олександр ЯСЕНЧУК, м. Чернігів - http://haidamaka.org.ua/0150.html

7. Сторінка Василя Чепурного у Facebook - www.facebook.com/vasyl.chepurnyi


Кiлькiсть переглядiв: 185