Побували в Чернігові

(03 грудня 2016, за матеріалами газети "Вісті Сосниччини")

/Files/photogallery/1208/IMG_5052.jpg20 листопада, зі своїми семикласниками, студійцями театру-студії "Околиця", знайомились з історією Чернігова, Чернігово-Сіверського краю та музично-драматичним театром ім.Т.Г.Шевченка. Дивились виставу "Чарівна лампа Аладдіна".

Щоб детально дізнатись історію рідного краю, почали з історичного музею ім.В.Тарновського. Вихованці з великим задоволенням подивились експозицію музею про Мізинську стоянку, найдавнішого періоду історії Чернігівської землі, починаючи з доби пізнього палеоліту. Далі учні познайомились з унікальною колекцією речових і документальних пам’яток ХVІІ – ХVІІІ ст. – доби Гетьманщини, основу якої становить зібрання В.В.Тарновського. На власні очі побачили примірник Острозької Біблії, почули мелодію древнього дзвону.

Оглядаючи архітектурні пам’ятники Древнього Валу вихованці були в захваті від чудових Чернігівських краєвидів, гармат-охоронців, що стоять на стражі безпечного життя містян і нашого рідного краю.

Катерининська церква, пам’ятник Захисникам незалежності України, Алея Героїв, пам’ятний знак Героям-чорнобильцям, Героям Небесної Сотні та Героям АТО – все це дуже зворушило вихованців.

В Чернігівському драматичному театрі до початку вистави дітей розважали аніматори. А далі, чарівний світ – театр. Захоплені грою акторів, не помітили, як швидко промайнула вистава «Чарівна лампа Аладдіна».

Наступним етапом подорожі були Антонієві печери, Ільїнська церква та Болдина гора з її Курганами та Меморіалом Слави.

Дорогою додому учні безупинно ділились враженнями від побаченого і почутого.

Щиро дякую батькам учнів за підтримку.

С.М.Кашпур, класний керівник 7 класу Авдіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів, керівник театру-студії «Околиця»


Щирі вітання і подарунки від депутата

(23 січня 2016, за матеріалами газети "Вісті Сосниччини")

/Files/photogallery/1141/12509026_996922373701559_7149072083735586217_n.jpgУ день останнього свята Новорічно-Різдвяного циклу – Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа — в Авдіївській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. відбулася зустріч народного депутата України Василя Амельченка з учнями та педагогічним колективом цього навчального закладу. Разом з народним обранцем до школи також прибули голова райдержадміністрації Валентин Очередько, перший народний депутат України, який балотувався по нашому виборчому округу та опікувався нашим Поліським краєм, Олег Петров та інші посадові особи. Директор школи Валентина Бібік від педагогічного та учнівського колективів привітала високоповажних гостей із Новорічно-Різдвяними святами, подякувала за приємний візит, побажала їм всіляких гараздів та запросила на новорічну інсценізацію у виконанні учнів.

Подивившись виступ дітей, Василь Амельченко щиро подякував їм за чудову святкову феєрію, за вітання зі святом, побажав усім здоров’я, благополуччя та щастя у новому році й від імені всіх гостей вручив дітям за щедрівки тугенького конверта. Привітав присутніх зі святом і Олег Петров, а ще він вручив народному депутату календар із зображенням першого космонавта України Леоніда Каденюка з його дарчим надписом. Такий же подарунок отримав і авдїівський сільський голова Анатолій Адаменко.

Користуючись нагодою, Олег Володимирович запросив дітей на відпочинок у с.Вишеньки під час літніх канікул.

Вітали авдіївську дітвору, їхніх вчителів та гостей і учасники народного аматорського фольклорного колективу “Криниці”, які приїхали на запрошення сільського голови. Після невеликої перерви у концерті, яким порадували господарів та гостей “криничани”, народний обранець Василь Амельченко розповів авдіївчанам про цей співочий колектив, зокрема про їхню поїздку до Москви на могилу нашого славетного земляка Олександра Довженка й подарував майстрам сцени гостинець до Новорічно-Різдвяних свят. Цінні подарунки для авдіївської лікарні від депутата отримали також її представники, куди після концерту “Криниць” і поїхали поважні гості, щоб ближче ознайомитись із сільським лікувальним закладом.

Після закінчення пісенного дійства директор школи щиро дякувала “криничанам” за прекрасний концерт і побажала його учасникам всіляких гараздів. Керівник народного колективу, заслужений працівник культури України Ганна Кузьменко, у свою чергу, подякувала господарям за запрошення, закликала дітей любити українську пісню та побажала всім щастя, здоров’я на многая літа. А за селом відбулося яскраве дійство з освяченням води та купанням у Водохрещенській купелі всіх бажаючих.

Віктор ШЕВЧЕНКО


Нашу школу відвідали голова облдержадміністрації Валерій Куліч та депутат Верховної Ради Анатолій Євлахов

(26 грудня 2015, за матеріалами газети "Вісті Сосниччини")

/Files/photogallery/1129/16- 007.jpgШанованих гостей зустрічали учні, вчителі та працівники закладу.

Директор школи Валентина Бібік показала її приміщення, гості поспілкувались з керівниками району, місцевими підприємцями.

Делегацію супроводжували журналісти обласної телерадіокомпанії.

У Авдіївській ЗОШ І-ІІІ ст. завершили реконструкцію старої котельні й вже тиждень приміщення закладу гріють сучасні твердопаливні котли. Все це — за рахунок державних коштів. Тепер школі не страшні морози. У її найхолоднішому куточку термометр показує 20 градусів тенла. Дітки і вчителі нарешті познімали верхній одяг, без якого останні кілька років взимку не провели жодного уроку.

З 2008 року за державні коївти тривала реконструкція Авдіївської загальноосвітньої школи. Спочатку відремонтували та утеплили приміщення ззовні та всередині, а далі взялися за реконструкцію старезної котельні. Її осучаснили і вже тиждень твердопаливні котли опалюють школу.

На всі утеплюючі роботи в цій школі держава витратила понад 12 мільйонів гривень. Але вони цього варті, адже, зокрема завдяки встановленню сучасних котлів, закладу вдасться економити чималі кошти, каже сільський голона Анатолій Адаменко. Результати енергозберігаючого проекту ній продемонстрував голові облдержадміністрації Валерію Кулічу.

Сьогодні в Авдіївській загальноосвітній школі навчається 140 дітей. Взагалі ж у Сосницькому районі є велика проблема з наповненням класів: з 20 шкіл району 14-малокомплектні. Скоріш за все, тутешні загальноосвітні навчальні заклади чекає об’єднання. Готова зустрічати учнів і Авдіївська загальноосвітня школа. У теплих і затишних класах місця вистачить всім.

Станіслав Кашпур, за матеріалами ТРК "Сівер-Центр"


НОВОРІЧНІ МАЛЮНКИ - ДОБРА СПРАВА

(26 грудня 2015, за матеріалами газети "Вісті Сосниччини")

/Files/photogallery/1127/IMG_3448.jpgЧотири роки поспіль Станіслав Кашпур, вчитель математики Авдіївської за­гальноосвітньої школи, у своєму кабінеті інформатики напередодні Новорічних свят розмальовував вікна Сніговичками, ялинками, Дідами Морозами, сніжинками, великими і маленькими кульками та іншою символікою Нового року, роблячи це з надією, що його почин буде підтриманий як колегами, так і учнями. Проте тільки цьогоріч мрія Станіслава Михайловича стала реальністю. Творчістю на вікнах зайнялися всі: від директора школи — до кухарів і прибиральниць. Трудитись почали ще до Дня Святителя Миколая. Для створення композицій використовували підфарбований зубний порошок та кольоровий папір.

Нині заклад виглядає мов зимовий палац, яким задоволені учні, педагоги і об­слуговуючий персонал. Малюнки створюють неповторну атмосферу свята та поліпшують настрій; коли ж є настрій, то подавати і засвоювати матеріал набагато легше. А ще на вікна школи постійно задивляються перехожі, водії, пасажири. Взявши з них частинку тепла, вони несуть її у свої домівки, щоб зробити щось приємне тим, хто знаходиться поруч або ж перебуває від них за тисячі кілометрів.

Валентна ТРЕЙТЯЧЕНКО


Люди хочуть миру і порядку

(26 грудня 2015, за матеріалами газети "Вісті Сосниччини")

Тетяна Кашпур, заступник директора з НВР
Авдіївської ЗОШ І-ІІІ ст.:

/Files/images/DSC_0915а.jpg— У особистому житті цей рік запам’ятався тим, що донечка подарувала мені другого внучка Макарчика. Стосовно професійної діяльності, то останнім часом роки так швидко летять, що не дають навіть на чомусь сконцентруватися чи виділити якусь головну подію. Звісно, “катаклізми” з ремонтом котельні, підводом води, встановленням двох нових твердопаливних котлів, які з осені трясли наш заклад, не могли позитивно вплинути на навчальний процес. Вони залишили педагогам багато роботи, яку маємо ще обов’язково виконати. Але вже з 9 грудня у наших класах тепло, на першому поверсі — плюс 25-26, на другому — плюс 20-22 градуси, тому прийдешній 2016 рік учнівський та педагогічний колективи школи зустрічатимуть по-особливому. Ми вже й ялинку в актовій залі встановили. Ще одну поставимо у фойє.

Вдома ж Новоріччя святкуємо у вузькому сімейному колі, буває, вдвох з чоловіком Станіславом Михайловичем, або приходять наші друзі. Приготуванням страв завжди займається господар, він із задоволенням фантазує над салатами, смажить м’ясо, пече солодкі й несолодкі пироги з рибою, печінкою, грибами.

Від нового року очікую тільки добра — і для своєї родини, і для учнів, і для колег. Мені не подобається, що тепер багато людей живе у відчаї, без віри у своє майбутнє. Потрібно міняти таке ставлення до життя і, попри всі негаразди, завжди бути оптимістами. Побажання читачам – треба передплачувати свою найближчу газету, спілкуватися із журналістами, ділитися наболілим і сокровенним.

Валентина Трейтяченко


ФІЗИК-ФАНАТ

(23 травня 2015, за матеріалами газети "Вісті Сосниччини")

/Files/images/михайло.jpgПочаток 2008—2009 навчального року... Михайло Наливайко після закінчення Чернігівського державного педагогічного університету як вчитель пе­реступив поріг Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Вразила велика, чиста, світла, сучасна будівля школи. Але охоплював страх, адже, признаєть­ся, різниця у віці 5-6 років із старшокласниками не завжди сприяла виваженій поведінці учнів на уроках. Але то було лише на початку. Вже через декілька днів новий вчитель стане для учнів улюбленцем.

Так, улюбленцем – щирим, простим, з яким легко порозумітися. Він вимогливий, строгий вчитель і водночас добрий, безкори­сливий друг, який готовий щодня ділитися з дітьми своїми бездоганними знаннями. А це тому, що Михайло Віталійович – упев­нений в собі, добре володіє навчальним матеріалом, може без підготовки відповідати на будь-які запитання учнів, навіть якщо вони не по темі. Молодий спеціаліст вміє вислов­лювати свої думки грамотно, ясно, просто, зрозуміло для дітей. В класі панує атмосфе­ра доброзичливості, бо вчитель уміє заціка­вити школярів, тримати в полі зору всіх учнів.

З ним цікаво проводити і позаурочний час. Притягують учнів вчительська невимушена посмішка, доброзичливий тон, а ще мистецтво спілкування, а подекуди і почуття гумору. Разом з Михайлом Віталійовичем діти грають у футбол, волейбол, теніс, рибалять та варять юшку, смажать шашлики.

Уродженець с.Понорниця Коропського району за сім років полюбив не тільки своїх учнів, а й село, людей в ньому. Не відмовляється він допомогти сусідам, односельцям усунути комп'ютерні неполадки.

Проте, що вчитель – фанат своєї справи, свідчать Подяки від керівництва Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти після проходження тут курсів підвищення кваліфікації. Його настирливість, наполегливість у розв'язанні задач пам'ятають тут навіть через роки. "А, це знову Ви", — кажуть колеги і пригаду­ють, як до пізнього вечора разом розв'язува­ли каверзні задачі.

Нині мало хто з випускників вишу став учителем. Причина цього – не тільки мала чисельність учнів у навчальних закладах, і навіть не низька зарплатня молодого спеці­аліста. Як каже Михайло Наливайко, його одногрупники працюють експедиторами, складальниками меблів, але присвятити життя дітям не прагнули. Михайло Віта­лійович, навпаки, не уявляє себе за іншою роботою. Він і в школі знав фізику бездоганно, був переможцем обласних олімпіад. Та й школу закінчив із золотою медаллю, а університет – із червоним дипломом. А нині нема того дня, щоб не займався самонавчанням – читає додаткову літературу, хоч цього року і відмінили варіативну частину, але вчитель продовжує займатися з учнями додатково, поглиблено вивчаючи фізику. Не відмовляє своїм учням-випускникам у підготовці до олімпіад. Наприклад, учениця Чернігівського ліцею Даша Ходотцьогоріч зайняла перше місце на обласній олімпіаді з фізики, а КарінаЧех змогла одержувати підвищену стипендію через високі бали по фізиці. Радіє за своїх учениць Михайло Віталійович, і це для нього найбільший стимул.

У молодого вчителя все ще попереду - самореалізація, визнання, створення сімейного вогнища... Тож нехай все йому вдається.

Олена КУЗЬМЕНКО


Дякуємо за поїздку

(квітень, 2015, за матеріалами газети "Вісті Сосниччини")
/Files/photogallery/1077/В приміщенні ВР.jpg

20 квітня 2015 року на запрошення народного депутата Анатолія Сергійовича Євлахова і за активного сприяння сільського голови Анатолія Миколайовича Адаменка ми, учні Авдіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів, відвідали столицю нашої Батьківщини – місто-герой Київ.

На комфортабельному та дуже зручному автобусі, ми прибули до Києва де нас зустрів помічник депутата Ротан Ротанович, який провів цікаву екскурсію містом.

Спочатку ми відвідали арку Дружби народів, де поспостерігали за краєвидами столиці. Потім Михайлівський Золотоверхий собор. З розповіді ми дізнались, що саме в цьому храмі знайшли прилисток студенти, які зазнали поранень під час жорстоких подій на Майдані. В пам'ять про жертви подій Революції Гідності, де постраждали майже наші однолітки, ми запалили свічки в храмі.

Після, ми відвідали найвизначнішу святиню українського народу, пам’ятник часів Київської Русі, стародавню Софію Київську. На внутрішньому подвір’ї собору, де відбувалась виставка писанок, ми побачили роботи наших ровесників з різних куточків України. У Софійському соборі нам провели дуже цікаву екскурсію і ми мали змогу бачити на власні очі фрески й мозаїки ХІ століття. Особливо цікаво було дізнатися про усипальницю Ярослава Мудрого. Незабутнє враження на неас справила мозаїка Оранти – Божої Матері, хранительки Києва.

Наше знайомство зі столицею продовжилось на Майдані Незалежності. Ротан Ротанович розповів про основні події Революції Гідності і показав на ті місця, де вони відбувалися. На власні очі ми побачили місця, де наші співвітчизники віддали життя за наше світле майбутнє.

З Майдану ми вирушили будівлю Верховної Ради України, де на нас чекав Анатолій Сергійович Євлахов. Він показав нам будівлю і розповів багато цікавих фактів про роботу народних обранців, які невідомі широкому загалу. Вразила нас конференцзала і зала засідань, а ще більше кулуари Верховної Ради. В їдальні депутатів на нас чекав смачний обід.

Переповнені емоціями, під стінами Верховної Ради ми виконали Гімн України.

Від щирого серця хочемо висловити подяку Анатолію Сергійовичу Євлахову і Анатолію Миколайовичу Адаменку за чудово організовану, змістовну екскурсію в серце нашої Батьківщини – місто-герой Київ.

З повагою і вдячністю учні Авдіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів


До рідної школи

(квітень, 2015, за матеріалами газети "Вісті Сосниччини")

/Files/photogallery/993/IMG_0942.jpg

З нечуваною радістю і хвилюванням у серці, я знову, через двадцять років, переступаю поріг Авдіївської школи. Сьогодні свято «Першого дзвоника» для мого сина першокласника і дев'ятикласниці доньки.

Ми нещодавно переїхали з великого міста на Батьківщину до с.Шаболтасівка. Моя донька закінчила вісім класів у Запорізькій гімназії, а син відвідував дитячий садок і підготовчий клас. Я зі спокійним серцем і впевненістю, сьогодні, привела їх сюди. У мене не було жодної краплини сумніву щодо кваліфікованого навчання, виховання і сприятливих умов перебування моїх дітей у цій школі.

Адже особисто мені є з чим порівнювати.

Оновлена, обладнана за сучасними вимогами, чиста, світла, заквітчана школа вразила всіх школярів своїми широко розчиненими дверима.

Розумні і доброзичливі вчителі радо зустріли своїх учнів і влаштували їм пишну урочистість, наповнивши серця радістю.

Найважливішим цей день є для першокласників та майбутніх випускників.

Хвилюються першокласники, їхні батьки та родичі! Ми відчиняємо двері і заходимо у світлий клас, де нас радо зустрічає наша перша вчителька Валентина Василівна Стельмах. Це вона поведе наших первачків дорогами шкільного життя. Адже, ми, батьки, бачимо, що для цього є усе необхідне і просторий , світлий і затишний клас з чистими партами, дошкою, шафами і навчальними посібниками. Є кімната для відпочинку зі зручними дитячими ліжками і м'яким теплим килимком та численними іграшками і іграми для розвитку дітей. Цілий рік в школі тепло.

Фізично розвиваються наші діти у просторому спортивному залі, на стадіоні та асфальтованому майданчику школи.

Приємно вражає їдальня – актова зала, кухня та буфет де можна смачно поїсти а за нагоди, й провести свято.

День за днем у кропіткій праці минули місяці 2014 – 2015 навчального року.

Валентина Василівна натхненно навчає учнів першого класу, маючи підхід до кожної дитини, сама ретельно підготована до кожного уроку. Для заохочення школярів, Валентина Василівна відзначає старанність і успіх кольоровими смайликами та зірочками. Це дуже позитивно впливає на відношення дітей до навчання. Вона враховує здібності, особливості розвитку та характеру дитини, у тісній співпраці з батьками. Не можна не помітити , як вона повсякчас вкладає в кожну дитину краплинку своєї душі, розуму та життєвого досвіду.

Валентина Василівна Стельмах без сумніву володіє особливими здібностями викладання.

На першому уроці в своєму житті, під назвою «Україна єдина», діти та батьки були у захваті від майстерності подання матеріалу . Урок був проведений у вигляді гри, у якій брала участь кожна дитина, з оформленням плакатами, малюнками, відеоматеріалами.

Кожен першокласник отримав подарунки від своєї першої учительки: «Медальки першокласника» та прапорець України.

Урочиста лінійка та перший урок стали початком веселого життя у школі.

Далі навчальний процес прикрашали вдало підготовлені свята: «Свято осені», Свято Миколая» «Новий рік», «З Україною у серці», «Весняний водограй».

Свята Валентині Василівні допомагали готувати: організатор, вчителька музики, старшокласники, батьки.

Грандіозною подією у житті першокласників стало «Свято Букваря». Це їхня перша сходинка до вершини знань.

І тому, сьогодні, хочеться від імені всіх батьків першого класу подякувати дирекції Авдіївської школи, вчителям, вихователям, кухарям, технічним працівникам за організацію навчально – виховного процесу, цікавого і змістовного дозвілля наших діток впродовж всього навчального року.

Завдяки їм школа злагоджено працює, як годинниковий механізм.

Від свого імені та від батьків першокласників
Тетяна Немтінова (Штаба),
випускниця Авдіївської ЗОШ І – ІІІ ступенів 1994р.


Тематична декада в школі

(квітень, 2015, за матеріалами газети "Вісті Сосниччини")

"Педагогічна ідея - це крила, на яких підноситься колективна творчість. Ідея надихає колектив..."
В. О. Сухомлинський

/Files/photogallery/1054/на свят¦ .jpg Молодший шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, бо саме тоді закладаються основи особистісного розвит­ку учнів початкової школи.

Віковими особливостями дітей 1-4 класів можна вважати: незначний соціальний та моральний досвід, підвищену емоційність, вразливість і водночас пластичність до мо­рально-етичних впливів, імпульсивність та безпосередність поведінки дитини, бажання постійно розширювати коло спілкування. І в таких умовах формування маленької осо­бистості дуже важливо, щоб поряд був ква­ліфікований педагог, який зуміє розкрити горизонти пізнання дитини. Саме такими є класоводи Авдіївської ЗОНІ І-ІІ1 ступенів, які постійно тримають руку на пульсі сучас­ності у педагогіці. А багаторічний досвід та професіоналізм вчителів 1 та 4 класів у поєднанні з творчим пошуком та креативністю молодшого покоління педагогів 2 та З класів є візитною карткою діяльності шкіль­ного методичного об'єднання початківців, керівником якого вже багато років є Ва­лентина Василівна Стельмах, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист з 32-річним стажем роботи вчителя.

/Files/photogallery/1054/2.jpgТематична декада початкових класів, яка пройшла у школі з 23 лютого по 6 березня, стала справжнім сплеском дитячих здібностей і талантів, вчительської майстерності й спільної колективної творчості. Перший тиждень проходив під назвою "Шкільний калейдоскоп", в ході проведення якого про­йшли тематичні дні: ввічливості, ерудитів, день моєї країни, рідної мови, рідного села. Під час проведення відкритих виховних заходів велика увага приділялась вихо­ванню у школярів кращих духовно-моральних якостей особистості, патріотизму, формуванню в учнів системи ціннісного ставлення до суспільства, держави та родини, до праці. Говорячи про моральне ви­ховання, хотілося б зупинитися на заході "Відчиняйте чарівні двері добра й довіри", який провела класовод 3 класу Катерина Степанівна Мороз. Вчителька у ролі ча­рівної казкової феї повела за собою дітей у світ добра та справедливості, людської чис­тоти та моралі, пропонуючи цікаві форми і методи роботи. Третьокласники з трепетом наповнювали "мішечок доброти", утво­рювали "сонячне коло побажань для одно­класників", виразно читали твори україн­ських письменників про доброту, складали власні висловлювання. У кінці "фея-чарівниця" доторкнулася до кожної дитини чарів­ною паличкою з побажаннями: комусь - впевненості, комусь - стриманості або ж відповідальності. Дитячі очі іскрились радістю, довірою, безмежною вдячністю за те, що разом з вчителькою вони побували в "казці".

/Files/photogallery/1054/Б¦бл урок 2.jpgВелику увагу приділяють класоводи фор­муванню інтересу та любові до книги, тому в шкільній бібліотеці завжди гамірно від щебету молодших читачів. У день рідної мови (26 лютого) відбувся бібліотечний урок "Ми книгу любимо завжди", по класах пройшли конкурси на кращого читача. А у 2 класі цікаво і неординарно проведено казкову вікторину "Хто багато читає, той багато знає", яку разом з учнями підготувала класовод Тамара Іва­нівна Чех. У 2 класі навчається 20 учнів, кожен з яких відрізняється жвавим характером, та молодий спеціаліст зав­жди вміє зацікавити та згуртувати нав­коло себе вихованців, прекрасно володіє навичками роботи з інформаційно-ком­п'ютерними технологіями, часто готує для проведення уроків та годин спілкування презентації, відеоролики. які містять глибокий виховний потенціал. Так само і казкова вікторина була насичена яс­кравими ілюстраціями, супроводжу­валась презентацією, в ході якої учні систематизували знання про українські та авторські казки та їх героїв. Тамара Іванівна вдало використала міжпредметні зв'язки, адже учні називали казки, де зустрічаються числа, рахували героїв, складали словесні портрети.

/Files/photogallery/1054/IMG_3197.jpgОкремо хотілося б зупинитись, навіть висловити слова вдячності за ставлення до своєї професії, до своїх учнів класоводу Валентині Михайлівні Ходот. Адже кожен випуск цієї вчительки є взірцем дисциплінованості, сформо­ваного учнівського колективу, в основі якого педагог майстерно закладає фун­дамент моральності, толерантності, сус­пільної свідомості. Валентина Михай­лівна розробила цілу систему роботи з учнями по вивченню творчості україн­ської поетеси Марії Чепурної, уродженки села Авдіївка: у класі створений її ку­точок, неодноразово проводились зуст­річі з Оленою Долматівною, матір'ю пое­теси, учні доглядають за могилкою Марії Чепурної. Формування інтересу у вихо­ванців до вивчення історії своєї малень­кої батьківщини, популяризація відо­мостей про видатних земляків - про­відний принцип педагогічної діяльності Валентини Михайлівни. Тож високий професіоналізм, творчий підхід до роботи вчителька котрий раз продемонструвала під час проведення предметної декади. Четверокласники презентували колек­тивно-творчий проект "Вулиці рідного села". В ході реалізації проекту учні під керівництвом вчительки збирали та до­сліджували краєзнавчий матеріал: фото­графували вулиці села у різні пори року; брали інтерв'ю у старшого покоління авдіївчан щодо походження назв вулиць, історії їх заснування; шукали в сільській бібліотеці, архівах, шкільному музеї дані про видатних особистостей Авдіївки; досліджували, на якій вулиці вони жили. Багато матеріалів надав колишній вчи­тель історії, багатий матеріал викори­стали із друкованих праць "Корені ду­ховності" колишнього вчителя історії, краєзнавця Анатолія Миколайовича Лазаренка. Якщо коротко сказати - це довготривала колосальна праця вчи­тельки разом з учнями. І от 4 клас готовий представити неоціненний результат роботи. Захист проекту проходив на мультимедійній дошці. Четверокласники заспівали гімн Авдіївки на слова О.Самарцевої, уродженки села, представили хореографічну композицію "Сільські посиденьки", іцо надало заходу емоцій­ності. Учні у парах коментували кожен слайд презентації. Молодші школярі, класні керівники нашої школи із захоп­ленням ніби перенеслися на багато років назад до часів заснування кожної з ву­лиць і повернулись у сьогодення, дізнав­шись про своє село багато невідомого і цікавого, а гордість і щемлива радість наповнила наші серця. Такий матеріал потрібно берегти, як зіницю ока, кожному поколінню патріотів свого краю. Під час перегляду матеріалу було вирішено пред­ставити проект учнів 4 класу на районний конкурс "Моя Сосниччина".

/Files/photogallery/1058/Изображение 038.jpgДругий тиждень тематичної декади проходив під назвою "Тепло весни і маминого серця", в ході якого відбулась неймовірна виставка дитячих робіт від кожною класу "Творимо чудеса своїми руками". Де і вся наша шкільна родина, і батьки могли милуватися справжніми витворами у техніці "орігамі", "квілінг",аплікації з тканини, стрічок, ляльками-мотанками тощо. Цікаво пройшла для мо­лодших глядачів театралізована музична вистава "Пригоди Пера Гюнта" за сюїтою Едварда Гріга "Пер Гюнт", яку представили учні 2 та 3 класів під керівництвом вчительки музики Надії Олексіївни Погребець. В ході виступу третьокласники ще раз нагадали, що найсвятіше, що є у людини, - це любов і повага до матері, за що і отримали гучні оплески.

Сплеском емоцій, щирої дитячої радості, батьківської любові й тепла і яскравимпідсумком тематичної декади стало родинне свято "Весняний водограй", на якому учні декламували вірші, співали пісень, танцювали, представляли інсценізації для мам та бабусь. А на завершення заходу Валентина Михайлівна ще раз привітала всіх присутніх зі святом прекрасними віршованими рядками.

Професія вчителя початкових класів особлива. Адже щоденне спілкування з дітьми дає радість життя, відчуття щастя наповнює педагога, коли в дитини заго­ряються цікавістю очі, а в дитячій голові народжується ідея. А своїм колегам-початківцям хочеться висловити вдячність за ініціативу, незвичайну енергію, творчий потенціал і задоволення спостерігати за проведенням таких тематичних декад.

Дирекція Авдіівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.


КОХАННЯ - НЕ СТРАЖДАННЯ

(за матеріалами газети "Вісті Сосниччини", березень, 2015)

/Files/images/ТМ.jpgКажуть, кохання - це страждання, це біль, один з кроків до кохання, або його складова. Та, виявляється, справжнє кохання — не страждання. "Просто потрібно вибрати — коли бути меншою, — ділиться секретом пожиттєвих гарних стосунків із своїм чоловіком авдіївчанка Тетяна Каштур, якій минулого тижня виповнилося 55. — І це має вибрати жінка, оскільки саме їй відома теорема "бути жінкою". Чоловіку не дано цього відчути.А отже, частіше меншою має бути жінка. Саме тому Тетяна Матвіївна вважає себе щасливою в усьому. А це значить — вдало склалося її подружнє життя, є визнання у професійній кар'єрі, жінка щаслива в дітях, онуках.
При зустрічі ювілярка чомусь більше розповідає про здобутки і уподобання чо­ловіка Станіслава Михайловича. Мож­ливо, це теж за теоремою, а може... Ну, наприклад, він кожного дня і на свята готує смачні страви - від холодних заку­сок до десерту. Любить експериментувати і у здобній випічці, і в м'ясних стравах, і у салатах. Для цього час від часу купує спеціальний посуд, різний кухонний інвентар, вишукує цікаві рецепти. Жінку це не принижує, навпаки, вона цінує його ініціативу. Щоправда, коли діти навча­лися у вишах, в основном, мама готувала смакітки у валізи.
Чоловік у Тетяни Матвіївни і по госпо­дарству мастак. Свого часу сім'я тримала різну живність. Нині ж — лише поросят в'єтнамської породи, біля п'ятнадцяти штук. "Свіжина чи не через тиждень", — якось за святковим столом жартома повідав Станіслав Михайлович. І доглядає тварин, як виявилось, теж він.
І чоловік, і дружина - вчителі матема­тики, працюють у місцевій школі. "Бува­ють інколи вдома педради, але не по нав­чальному предмету, — каже Тетяна Мат­віївна. В основному це обговорення того чи іншого вчинку дітей, поради один одно­му у вирішенні проблемних робочих пи­тань. Ці педради почалися здебільшого, коли мене призначили заступником ди­ректора школи з навчально-виховної ро­боти у 2006 році". Звичайно, збільшився об'єм навантаження. Крім перевірки зо­шитів, написання поурочних планів, до­далося роботи з планування навчально-ви­ховного процесу закладу. Активну участь в цьому бере і Станіслав Михайлович. Вже вісімнадцять років під його керівництвом в школі успішно працює театр-студія "Околиця".
Випадковостей у житті не буває. Сам вчитель ще зі студентства захоплювався театром, і ие лише як глядач.
Взагалі бурхливі зустрічі подружжя роз­почалися зі сцени. Щоправда, того дня вони прийшли не на виставу, а на концерт. Обоє захоплювались творчістю Назарія Яремчука, тому не втратили нагоди побувати на його концерті. Коли піднялися на сцену дарувати квіти улюбленому співаку, на всю обласну філармонію прозвучало запитання від Назарія: "Це Ваш чоловік?"
Ні. Тоді вони були просто знайомі, бо навчались на одному математичному фа­культеті Чернігівського державного педін­ституту, лише в різних групах. Тетяна Мат­віївна і гадки не мала, іцо Станіслав стане її чоловіком. Кавалери юрмились біля маленької худорлявої дівчини, проте вона завжди заздрила високим струнким сту­денткам, і не розуміла їхньої прихильності.
Звідтоді, а це був листопад, закипіло життя двох студентів. Уже в лютому зустрілись і батьки закоханих. Станіславові приїхали з Козелецького району, а Тетянині - з Авдіївки. Порадившись і підрахувавши значимість часу укладання шлюбу, вирішили, що весілля має відбутись через місяць. Щоправда, у обласному ЗАГСі була велика черга, тому молодята подали заяву до іншого, Деснянського, і 8 березня вже святкували весілля. Студентська сім'я одразу проживала у окремій кімнаті гур­тожитку. Це вже закінчувався останній курс навчання. Дехто тоді був на практиці, тому місць вистачало.
А після закінчення вишу обоє за нап­равленням прибули до рідної школи Тетя­ни Матвіївни. Свого часу вона закінчила її з відзнакою. А потяг до точної науки в учениці — через любов до математики її вчительки Варвари Іванівни Бушай. А те добрим словом досвідчена вчителька згадує свого класного керівника Андрія Омеля­новича Шила, який зіграв неабияку роль у становленні Тетяни Матвіївни як педагога. А ще Таньок, так ласкаво називав доньку батько, мала неабияку від нього підтримку, адже той працював у школі вчителем тру­дового навчання, хоч за освітою - пасічник.
Нині найбільше задоволення жінка отримує від догляду за квітами. Особливо їй до вподоби весняні. Та оскільки весну не можна розтягнути на увесь рік, то багато в саду лілій, гладіолусів - соток три земе­льної ділянки займають квіти. А ще Тетяна Матвіївна займається вирощуванням розса­ди, особливо помідорів. Ростуть в саду яблу­ні, груші, смородина, калина і всяка вся­чина - все, чим батьки можуть порадувати своїх дітей та двох онуків Матвія і Марусю.
Чи можна порівняти міцність почуттів у молоді роки і тепер, коли вони були силь­нішими? - запитала наостанок у жінки-ювілярки. Виявляється, почуття порівняти неможливо. Вони і нині такі ж сильні, як і в молодості. Лише тоді була своя сила притягання, більш емоційна, а тепер усві­домлена і ціннісна. Життя таке коротке, навіщо втрачати дні на образи і вирішення стосунків, а потім примирення. "Я б хотіла, щоб і діти були такі ж щасливі в своїх сім'ях, як і ми", — сказала Тетяна Матвіївна. А яка ще потрібна вища оцінка! Тож дві п'ятірки життя подарувало жінці недарма.

Олена КУЗЬМЕНКО.


ТВОРЧА І ЦІЛЕСПРЯМОВАНА

(за матеріалами газети "Вісті Сосниччини", березень, 2015)

А ще відповідальна і наполеглива
/Files/photogallery/1071/IMG_1923.jpgНадія Погребець — за­ступник директора з ви­ховної роботи Авдіївської загальноосвітньої школи І-III ступенів — вважає, що, обравши пе­дагогічний фах, вчитель бере на себе відпові­дальність за тих, кого вчить і виховує, й разом з тим відповідає за са­мого себе, свою про­фесійну підготовку, своє право носити таке ви­соке й почесне звання. Працюючи на цій від­повідальній посаді з 2008 року, Надія Олек­сіївна велику увагу звертає на втілення у ви­ховний процес школи українознавчих ідеалів, традицій і звичаїв украї­нського народу, найкра­щих прикладів патріо­тизму і самопожертви.
Навчати, давати пора­ди, бути прикладом для наслідування в поєднан­ні з величезною турбо­тою про сімейний зати­шок, материнською лю­бов'ю до синів Богдана і Сергія — така основа життєвого кредо Надії Олексіївни Погребець. Тож хай і надалі цікава, багатогранна, щоденна творча праця вчительки буде наповнена вогника­ми оптимізму, безмежної віри, надії та любові.
Напередодні світлого і радісного свята всього жіноцтва — Дня 8 Бе­резня сердечно вітаю з ним Надію Олексіївну, а разом з нею й усіх пре­дставниць прекрасної статі з нашого дружного трудового колективу, від усієї душі бажаючи сво­їм колежанкам, кожній нашій добрій і щирій, енергійній і наполе­гливій жінці-трудівниці, жінці-матері, берегині домашнього вогнища всьо­го того, що зветься спра­вжнім жіночим щастям!

Валентина БІБІК, директор школи


З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ

(7 березня, 2015)
/Files/photogallery/1052/IMG_3135-001.jpgУ Авдіївській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. по-святковому прикрашена сцена. Учні, і не тільки учасники заходу, у вишиванках. Звучать українські пісні. Зал вщент заповнений. Зібралась шкільна родина разом з батьками учнів. І всі вирушають у мандрівку "З Україною в серці".
Хочеться зазначити, що заходи з патрі­отичного виховання учнів у школі прово­дяться часто. Нещодавно святкували День Соборності України. Милують око нові сучасні українські костюми (12 комплек­тів), які придбав навчальному закладу сі­льський голова Анатолій Адаменко. Не стоять осторонь і вчителі інколи. На зіб­рані кошти вони повністю "вдягли" вікна в залі, а також завісу на сцені. Особливо всі вдячні підприємцю Федору Ковпинцю за виділену дошку, з якої вчителі трудо­вого навчання Микола Бібік та матема­тики Станіслав Кашпур зробили 22 лавки. Робітники школи допомогли їх полаку­вати, і тепер вони добре вписались у зага­льний інтер'єр, адже закупити стільці не було і нема за що. Захід розпочинає заступник директо­ра закладу з виховної роботи Надія Погребець. Діти з активністю і завзяттям бе­руть участь у запропонованім нею вікто­рині "Чи знаємо ми про Україну?", на­зивають сусідів нашої держави, моря, що омивають Україну, гори, розташовані на нашій території. Школярі добре знають авторів Гімну України, дату проголошення Акту незалежності України та дані про чи­сельність населення. Дівчатка привітали присутніх з весною. А першокласники - гарним танком, за який одержали найгучніші оплески глядачів.
П'ятикласники ознайомили всіх з Державними символами України. А учні 3 і 8 класів підготували хореографічну ком­позицію "Із серця глибини у сьогодення". На святі прозвучало багато віршів, пісень про Україну. Проводилися конкурси, зокрема "Склади прислів'я", в якому діти жодного разу не помилилися, в цьому їм допомагали і батьки. Цікаво пройшла фотовікторина. За фотог­рафіями діти мали упізнати видатних постатей України. Серед усіх Олександр Довженко, Леонід Каденюк, Андрій Шевченко, брати Клички та інші.
Класовод Валентина Стельмах розучила рухи, користуючись мережею Інтернет. Вчителька каже, що ніколи сама не була учасницею танцювального колективу, але у її вихованців вийшов дуже гарний танець. Вишуканістю було ще й те, що всі діти вийшли на сцену в оригінальних українських костюмах (кожний коштує по 300 грн.), придбаних батьками. Взагалі Валентина Василівна каже, що їй щастить на чуйних батьків. З їхньою допомогою вчительці вдається все.
Перший свій танець першокласники показали на святкуванні Нового року, "Королевам сну'" батьки теж придбали костюми. А цього разу, до 8 Березня, вирішили, що танцюватимуть всі 12 учнів (6 хлопчиків і стільки ж дівчаток). Танець почали готувати з кінця січня. Нині дітки готуються до свята Букварика.
Говорячи про Україну сучасну, не можна оминути біль сьогодення. Учні згадали героїв-захисників та схилили голови перед тими, хто стоїть на сторожі нашого миру і кого вже нема в живих. Ось такі вірші склали діти:

Я думаю весь час про війну,

Мені тяжко стає в хвилину гаку.

Я думаю і ніяк не збагну,

Чому Бог послав нам кару таку.

Якби не загарбницькі руки,

Якби не злість людей,

То не жили б ми в муках

У щасливий мирний день.

Як страшно думати про те,

Що "завтра" може і не буть,

Що "комусь" в голову прийде

Понівечить усе і "тут".

Як легко знищити усе:

Домівку, школу, дитсадок,

Я хочу зупинити це –

Не дати ворогу натиснути курок.

Бо я ж люблю свій рідний край,

Своє село, свою Вкраїну.

Природи нашої розмай...

Я хочу миру, миру, миру!

Валентина Лисенко.

Мій брат поїхав на війну,

Пішов, нас захищає,

Хоча він дуже молодий

Та бій його чекає.

Вій не жалкує, що пішов.

Ні сили, ні здоров'я.

Його життя - моє життя.

Мій брат воює з ворогом

За мир, за ясне сонце,

За небо мирне, за любов,

За всіх, хто в нього вдома.

А матір вдома мирно жде і Бога молить,

Щоб син та брат прийшов скоріш

До рідного порогу.

Обійме матір та прижме

До серця свого сина.

Слова для нього віднайде

Уся наша родина!

Катя Пирогова.

Олена КУЗЬМЕНКО


Найголовніше, найбажаніше для дітей – це мир

(жовтень, 2014)

/Files/photogallery/995/43.jpgСьогодні український народ переживає дуже складні часи, коли тисячі громадян залишилися без покрову над головою в результаті воєнних дій, втратили рідних. І особливо гостро відчувається необхід­ність формування чіткої національної пози­ції, власного світогляду, особливо серед молоді, тих, від кого, власне, і залежить наше "завтра" і наше майбутнє. Фор­мування власної громадянської позиції за­лежить від того, на фоні яких ідеалів, по­глядів виховується людина. Тому перед школою постала особлива відповідальність по формуванню системи громадянських цінностей підростаючого покоління.
З 19 по 22 вересня в нашій країні прохо­дила Всеукраїнська освітня кампанія "Голуб миру" під гаслом "Право народів на мир". У зв'язку з цим у школі була організована тематична декада "Під гаслом миру" до Дня миру (21 вересня). Протягом тижня учні школи, з 2-го по 11-й клас, старанно готували виставку плодів і квітів під назвою "Діти України - за мир", що відбулася 19 вересня. Спочатку учениці 5 класу Ірина Бурчин, Даша Ковпинець, Руслана Куліш привітали всіх присутніх піснею "Мир усім", після чого кожен клас презентував свої роботи. Серед розмаїття троянд, жоржин, айстр можна було побачити неперевершені композиції з овочів та фруктів, кольорову мозаїку з різних круп у формі тризуба, чорнобривців, українського прапора, при­чому і оригінальні назви, і естетичне офор­млення робіт від кожного класу цілком відповідали тематиці виставки. Можна було побачити і стилізоване оформлення ук­раїнського городу на фоні колажу з лозяним тином та світлин п'ятикласників, чиї ус­мішки губляться серед соняшників під го­лубим безхмарним мирним небом. І багато композицій патріотичного характеру з рослин-символів, гемою яких була любов до Батьківщини, право жити у мирі та злагоді на рідній землі, що підготувала молодша ланка на чолі з класоводами. І, звичайно, порадували старшокласники своїм неупередженим баченням у розкритті теми. При­ємним було і те, що в цей день деякі діти за власною ініціативою прийшли у вишиван­ках, з елементами національної символіки.
При підготовці до проведення Дня миру в школі учням 1-4 класів було запропоно­вано взяти участь у конкурсі малюнка на асфальті на тему "Що для мене Батьків­щина?". Та наші маленькі вихованці під керівництвом досвідчених класоводів вирішили продемонструвати свою позицію інакше: всі молодші класи дружно вийшли у внутрішній двір школи, і під малими рученятами почали оживати і козак з козачкою, і калина біля хати, на якій гніздиться лелеча сім'я, пшеничне поле під голубим небом і сонечком. А в центрі двору - зображення мапи нашої єдиної України. Трудилися наші школярики два дні. А по закінченню, дружно взявшись за руки і ставши навкруг "мани", сфо­тографувались на згадку. Піднімає прапорця мала дитина, мружить оченята під сонцем, а в душі, у пам'яті відклада­ється спогад про свій штрих у тому ма­люнку про Україну...
Наступного тижня вже між 5-11 класа­ми був проведений конкурс на кращу стіннівку, колаж, літературний твір на тему "Право народів на мир". Так, напри­клад, учні 10 класу стилізовано зобра­зили Україну в формі родового дерева, а на гілочках помістили зображення з різними регіонами країни.
Коли дивишся на роботи, то мимоволі охоплює гордість за цих дітей, адже кожен з класів висловив у своїй роботі думку, що Україна — сильна, єдина і неподільна нація, і ніхто не має права посягати на ії цілісність. Серед авторів літературних творів переможцем стала учениця 10 класу Ольга Кириленко.
Ось "думки вголос" деяких учнів про те, що для них є мир:
"Немає у світі нічого кращого за рідний край. Край, де ти народився і живеш, а поряд з тобою - батьки, друзі. Я вважаю, що найбільша мрія всіх людей - щоб був мир на землі. Як хочеться бачити скрізь усміхнені обличчя, радіти сонячному дню і ніколи не чути про насильство і війну. Мені хочеться жиги серед добрих душею людей, жиги в злагоді та любові. І я вірю, що на моїй рідній землі запанує щастя і добробут під мирним голубим небом..." (Сергій Наконечний).
"Я розумію своїх прабабусю і прадідуся, чому на їхніх щоках з'являються сльози, коли вони розповідають про лихоліття Великої Вітчизняної війни. А надто зро­зумів тепер, коли багато моїх однолітків на сході країни залишилися без домівок, втратили рідних. Та я вірю: скоро запанує мир і скрізь лунатиме дитячий сміх..." (В'ячеслав Іващенко).
"Ми навчаємося в школі, живемо в сім'ях, де про нас турбуються і люблять наші батьки, і навіть ніколи не замислює­мося, наскільки важливим і дорогоцінним є мир. Адже все це можливо лише в мирній країні під мирним небом..." (Анна Кочубко).
"Коли панує мир, то люди не хвилюю­ться за близьких, за себе. Вони просто жи­вуть повноцінним життям. Найгірше, що може статися з народом, — це війна. Та я впевнений, що у світі завжди перемагає добро..." (Богдан Грищенко).
"Дуже часто можна побачити, що для деяких людей щастя - це гроші, влада. Але свідомість людини змінюється, коли по­чинається жорстока і безжальна війна. Для мене мир - найбільше щастя на землі..." (Владислав Гой).
"Зараз на моїй Батьківщині тяжке ста­новище. Безліч юнаків, які мріяли здо­бути освіту, одружитись, ростити дітей, зробили вибір на користь держави, щоб захистити свою землю. Моя найбільша мрія - чути на своїй землі лише постріли "салютів миру" і радіти кожному дню..." (Катерина Пирогова).

Голуб миру

Через гори і долини

Пролітає голуб миру.

Він завжди летить туди,

Де немає ворожби.

Носить радість він усюди —

І стають щасливі люди.

Не залишить він Вкраїну

Без жаданого нам миру.

Мирне небо над землею –

То найкраща втіха.

Захисти нас, Боже милий,

Від страшного лиха.

Захисти нас від печалі,

Від тяжкої муки.

Вбережи наші родини

Від біди, розлуки.

Збережи нам синє небо

І яскраве сонце,

Швидше, голубе, лети

До нас у віконце.

Подаруй нам мир усюди,

Хай щасливі будуть люди!

Ольга Кириленко.

Говорячи про виховання милосердя, доброти, хочеться зупинитися на виховній годині у 2 класі "Чуйність, доброта - люд­ства два крила", яку підготувала класовод Н.В.Остапенко. Звертаючись до спад­щини видатного педагога В.О.Сухомлинського, вчителька підвела другокласників до висновку, що людина живе на землі, щоб по собі лишити слід, а також добро, чуйність є складовими характеру україн­ського народу. Надія Василівна викорис­тала багато цікавих дидактичних при­йомів: діти наповнювали "скриньку доб­рих справ" своїми розповідями, яку вчи­телька пообіцяла відкрити на випускному вечорі, передавали "чарівне сонечко" з побажаннями.
Учні школи, з 1-го по 11-й клас, взяли участь у Всеукраїнській акції "Лист пора­неному": підготували листи, малюнки, які направлені до Чернігівського військового госпіталю пораненим в зоні АТО. І щиро сподіваємось, що ці листи стануть хоч ма­ленькою підтримкою у прагненнях наших героїв вірити, надіятися, любити, жити!

Надія ПОГРЕБЕЦЬ, заступник директора
Авдіївської загальноосвітньої школи І-III ст. з виховної роботи


ВІДКРИЙ СЕБЕ В ЧАСТИНІ МРІЙ

/Files/images/IMG_0416.JPGНезабаром на всіх старшокласників чекає найскладніший, можна сказати, "дев'ятий вал" — перший серйозний крок у майбутнє - зовнішнє незалежне оцінювання та вступні іспити до вищих навчальних закладів. І ціна цього кроку — доля. Напевно нікому не треба пояснювати, що в умовах жорсткої конкуренції на ринку праці "місце під сонцем" зможе здобути той, хто зуміє довести свою компетентність, корисність, той, хто готовий учитися протягом усього життя. Все це можливо лише за умови правильного життєвого вибору - вибору професії.У рамках профорієнта­ційної роботи в Авдіївськїй загальноосвітній школі І-ІІІ ст. відбувся захист колектив­но-творчого проекту "Від­крий себе в частині мрій", який передбачав ознайом­лення учнів 9-11 класів з різними професіями за предметом праці. На захід були запрошені представ­ники різних груп професій: "Людина-людина", "Людина-техніка", "Людина-природа", "Людина-знакова система", "Людина-художній образ". Це, в першу чергу, авдіївці, які заслужили повагу і визнання завдяки наполегливій, копіткій пр­аці й прийшли поділитися своєю "формулою успіху" з випускниками, дати цінні поради щодо правильності життєвого вибору. Попе­редньо було проведено ан­кетування кожного із за­прошених і тестування уч­нів на виявлення профе­сійних здібностей та нахи­лів.
Григорій Іванович Лазаренко, директор TOB "Про­грес", розповів дітям про історію свого підприємства, напрями роботи, наголо­сивши при цьому, що новий час ставить все вищі ви­моги: сільське господарст­во стало механізованим та комп'ютеризованим. Тому сьогодні пріоритетними є знання комп'ютерних тех­нологій, іноземних мов, біології, хімії. Хлопцям ці­каво було послухати про технічні досягнення сіль­ського господарства, адже TOB "Прогрес" кожного ро­ку бере участь у сільсько­господарських виставках в Києві. Цікаво було діз­натися, якими професійно важливими знаннями і на­вичками має володіти су­часний працівник сіль­ського господарства, щоб досягти успіху та поваги.
Хоч сам родом і не з Авдіївки, та вже встиг здо­бути репутацію відпові­дального кваліфікованого лікаря-стоматолога Богдан Павлович Мисік. Пред­ставляючи групу професій "Людина-людина", Богдан Павлович поділився пе­ревагами і труднощами своєї дуже важливої й разом з тим важкої справи. Адже праця лікаря вимагає емоційної врівноваженості, доброзичливості, та найго­ловніше - компетентності у своїй професії. Також лі­кар розповів про навчання в школі та академії, про те, на які предмети по­трібно звертати особливу увагу майбутнім абіту­рієнтам медичних нав­чальних закладів.
Ще вчорашня учениця, а сьогодні вже студентка Національної академії внутрішніх справ Вікторія Вікторівна Іващенко теж була присутня на захисті профорієнтаційного про­екту. Хід заходу супровод­жувала презентація з ко­ментарем до кожної з груп професій та світлинами учасників. Тож з великим захопленням наші старшо­класники заочно познайо­мились із закладом, в яко­му навчається Вікторія, з його зовнішнім виглядом, традиціями академії. Дів­чина також цікаво роз­повіла про змістовну і різ­нобічну систему навчання, факультети закладу. Сяю­чі очі студентки свідчили про те, що вона не поми­лилася у виборі, й у май­бутньому ми запросимо її на зустріч вже як квалі­фікованого спеціаліста.
Завершила виступи за­прошених гостей колишня вчителька школи з багато­річним досвідом роботи, яка зараз перебуває на за­служеному відпочинку, Ка­терина Миколаївна Погребець. Порівнявши вчителя у свій час роботи і вчителя сучасного, Катерина Мико­лаївна зазначила, що спіль­не для них - це велика відповідальність, відкри­тість до дитячих душ і сер­дець, знання свого предмета і в цілому своєї справи. А сьогодні вчитель - це креативно мисляча особистість, обдарована і обізнана, при­чому в усіх сферах людсь­кого життя.
/Files/images/IMG_0446.JPGМинуть роки. Здійснять­ся всі заповітні мрії наших випускників. Вони стануть дорослими. І так хочеться, щоб завжди їм пам'яталась своя маленька батьківщина, алея поміж величних красунь-ялинок, з якої вперше, тримаючись за мамину ру­ку, вступили на поріг до храму знань - рідної шко­ли. Адже саме тут і вчителі, й батьки їм незабаром вру­чать путівку в доросле са­мостійне життя. Ми, вчите­лі, впевнені: кожен з них обере правильний, достой­ний шлях і пройде гідно по ньому. І колись їх запро­сять до школи поділитися секретами свого професій­ного успіху. Та це буде по­тім. А сьогодні хочеться побажати всім старшоклас­никам:



Скоро рушите в довге життя

Із новим XXI століттям,

Побажаємо щастя й добра

Вам, тепер подорослівшим дітям.

Бережіть свої вірність і честь –

Те святе, чому школа навчила,

І щоб кожний, хто зна вас в лице,

Міг сказати: "Це добра людина".

Не чекайте під камінь води,

Прокладаючи щастю дорогу,

І приходьте частіше сюди:

До оцього шкільного порога.

Надія ПОГРЕБЕЦЬ, заступник директора школи з виховної роботи


ВІДВІДАЛИ ПРИКОРДОННУ ЗАСТАВУ

Одним із найважливіших завдань сучасної школи є атріотичне виховання, яке /Files/photogallery/998/IMG_1390.jpgповинно здійснюватися ще з раннього дитинства. Щоб сформувати в учнів активну життєву позицію, громадянські переконання та ідеали, необхідно насамперед навчити їх визначити моральні цінності - любов до Батьківщини і рідного народу. Патріо­тичне виховання використовує такі засоби: рідну мову, родовід, рідну історію, краєзнавство, природу рідного краю, виховні, національні традиції, звичаї та обряди. Почуття патріотизму, любові до своєї маленької батьків­щини, гордості за її духовну спадщину починає формува­тися у вразливій дитячій душі, коли дитина пізнає, вивчає, відчуває себе неодмінною частинкою цієї історії, її про­довженням, сама ніби проходить той шлях зі своїм героєм-земляком.
За ініціативою сільського голови Анатолія Миколайо­вича Адаменка учні Авдіївської школи відвідали при­кордонну заставу села Вороб'ївка Новгород-Сіверського району. Під керівництвом вчителя предмета «Захист Вітчизни» та відповідального за військово-патріотичне виховання молоді Миколи Івановича Рябчуна 18 хлоп­чиків (учні 4-7 класів) із задоволенням ознайомилися з буднями прикордонників. Зустрів їх начальник прикор­донної застави, ознайомив школярів з умовами життя і несення служби. Після чого з неабияким інтересом і неза­бутніми враженнями наші майбутні захисники побачили, потримали в руках справжню стрілецьку зброю, яка є на озброєнні, дізналися про порядок затримання порушника за допомогою службової собаки. Також школярів звозили на блокпост, де діти не тільки подивилися на справжню військову техніку, а й самі прокаталися на БТРі. Та на цьому враження не закінчились, адже які воєнні будні без каші, приготовленої в казанку разом з салом та компотом.
Від себе учні нашої школи написали для військових листи в знак підтримки, захоплення їхньою витримкою та мужністю. Листи зі щирими дитячими побажаннями миру, щастя, злагоди в нашій державі та світі взагалі. А коли кореспонденти Новгород-Сіверського телебачення спитали, чим особлива наша держава і чи готові хлопці стати на захист своєї Батьківщини, то маленькі патріоти з гордістю відповіли, що справжній українець буде прос­лавляти, берегти свою Батьківщину до останньої краплі поту, дбаючи про мир та спокій, а ще, звичайно, українські дівчата - найкрасивіші у світі, люди - найщиріші і дуже роботящі.

Надія ПОГРЕБЕЦЬ, заступник директора школи з виховної роботи


День української писемності та мови
у Авдіївській школі

Єдиний скарб у тебе — рідна мова,

Заклятий для сусіднього хижацтва.

Вона твого життя — міцна основа,

Певніша над усі скарби й багатства.

Пантелеймон Куліш.

З першою маминою ко­лисковою, бабусиною каз­кою починається Авдіївська ЗОШ І-ІІІ ступенівлюбов дитини до рідного слова. Прийшовши до школи, вона оволодіває багатства­ми краси, милозвучності, граматичної будови укра­їнської мови, пізнає справ­жню силу влучного укра­їнського слова.

З цією метою в Авдіїв­ській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. було орга­нізовано 9 листопада про­ведення мовознавчих захо­дів по класах, в ході яких учні не тільки перевірили свої знання з рідної мови, а й дізналися багато ціка­вого з історії її виникнення і формування. Для попу­ляризації української мо­ви учні взяли участь у загальношкільному твор­чому конкурсі "Ну що б здавалося слова...', напи­савши власні поетичні та прозові твори.

Проводячи мовознавчий турнір між учнями 6-7 кла­сів, вчителька української мови та літератури Любов Іванівна Жилко розповіла про тернистий шлях роз­витку та становлення укра­їнської писемності.та мови. Поетичним калейдоскопом про рідне слово розпочали учні 6 класу свою святкову програму. Наступні етапи проведення змагання дове­ли, що діти розуміють і люблять творчість Тараса Григоровича Шевченка. Вони продемонстрували гарне знання біографії ве­ликого Кобзаря, декламу­вали уривки його творів, виконували пісні на слова Шевченка, які давно стали народними. Адже вся твор­чість основоположника української літературної мови - то ніби народна піс­ня, яка запам'ятовується з перших звуків і зберігаєть­ся в пам'яті все життя.

Не менш цікаво і пізна­вально пройшов мовознав­чий турнір між учнями 9- 10 класів, який підготувала Катерина Іванівна Ященко. На перших хвилинах захо­ду учениця 6 класу Тетяна Кузьменко подарувала всім присутнім пісню Н. Май "Квітуча Україна", чим за­безпечила емоційний нас­трій обом командам-учас-никам. Презентуючи назви своїх команд: "Калина" (10 клас) та "Барвінок" (9 клас), діти підготували ці­кавий народознавчий мате­ріал про символи України та використання їх в украї­нській літературі майст­рами пера. Учень 10 класу Ігор Мовчан розповів про етапи становлення україн­ської мови від праіндоєвро-пейського періоду до сучас­ної літературної мови. З гордістю слухали учні роз­повідь про древність і ве­лич духовної основи украї­нської нації, згадували тра­гічні сторінки календаря української мови. Демон­струючи знання україн­ського фольклору, обидві команди миттєво доповню­вали народні прислів'я, підбирали синоніми до ' іразеологізмів. І приємно іуло те, що діти слідкували за культурою свого мов­лення, емоційністю та пра­вильністю відповідей. Та­кож у ході проведення мо­вознавчого турніру "Барви рідного слова" прозвучали власні твори про мову Дар'ї Ходот (9 клас) та Лариси Кравченко (10-ий). Як і починалося свято українською заиальиою піснею, так воно і за­вершилося радісним му­зичним святковим акор­дом. Дев'ятикласниці ра­зом заспівали пісню Н. Бучинської "Мова єднан­ня", бо ж ми - українці, а український народ спокон­віку об'єднувала народна нісня, влучна приказка, веселий жарт.

Надія ПОГРЕБЕЦЬ, заступник директора школи
з виховної роботи


ПІД ГАСЛОМ МИРУ ДО ДНЯ ЄВРОПИ

(червень, 2014)

"Моя любов до Вітчизни не примушує мене заплющувати очі на досягнення іноземців. Навпаки, чим більше я люблю Вітчизну, том більше намагаюсь збагатити мою країну скарбами, здобутими не з її надр."

Вольтер

Авдіївська ЗОШ І-ІІІ ступенівСьогодні, говорячи про школу, важливо та необхідно "йти в ногу" з нашими уч­нями, перейматися і розуміти їхні інте­реси, погляди, смаки. 1 не завжди стан­дартний підхід до організації та прове­дення певного заходу запалить в дитячих очах іскри. Тому тематичний тиждень "Під гаслом миру" до Дня Європи, який відзначено 17 травня, в нашій Авдіївській школі пройшов цікаво й неординарно.
Розпочався він, як завжди, робочою лінійкою, на якій діти поглибили свої знання про історію виникнення Євро­пейського Союзу, його символіку, тради­ції святкування Дня Європи в Україні. Протягом тижня між учнями 5-11 класів відбувся конкурс малюнків, фотоколажів на тему "Україна і Європа. Моє бачення.", в результаті якого учні ще раз продемон­стрували погляд сучасних свідомих ма­леньких громадян своєї держави. Див­лячись на ці роботи, дивуєшся стилізо­ваному оформленню дитячих фантазій: для одних стосунки України та ЄС - це пазл, який ось-ось з'єднається, інші зо­бразили Європу в образі статної красивої жінки у синьому вбранні, всіяному два­надцятьма зірочками, яка протягнула руку дружби прекрасній молодій дівчині - Україні. Або ж, скажімо, Україна і Єв­ропа - це одна земля, яку накрив своїм крилом птах миру - голуб, тримаючи в дзьобі фінікову гілку як символ достатку. Використовуючи сучасні комп'ютерні тех­нології, деякі класи презентували багато фотоматеріалів на європейську тематику. Але в цілому школярі справилися із за­вданням на відмінно. Кращі роботи під­готували учні 7 і 8 класів.
До проведення заключного етану тема­тичного тижня ми з дітьми вирішили ви­користати сучасний європейський підхід, наскільки це можливо в умовах сільської школи. У "європейських містечках", як це робиться в Києві, на жаль, не побували, та атмосферу в школі створили. Наразі дуже популярними серед молоді як в європейських країнах. так і в Україні є флешмоб (від англ.. флеш - мить, моб - натовп) - заздалегідь спланована акція, розрахована на масове виконання. Цей напрям докладання зусиль молодих лю­дей бере початок в 2002 році. І от перед нашими учнями 5-11 класів постало завдання: як би ви підготували флешмоб на тему "Україна і Європа нероздільні", щоб із задоволенням його підхопили інші. Час виконання для одного класу - 2-3 хвилини. 1 діти справились з цим пре­красно. В цей день їх енергія і фантазія ніби "вибухнули". Кожен клас прийшов у одязі певного кольору з атрибутами національної символіки: у декого жовто-блакитні стрічки на руках, у декого впле­тені у волосся. Шестикласники - з жовто-блакитними кульками, учні 7 і 8 класів на щічках намалювали прапори та жовті зірочки. Дев'ятикласники хизувалися жов­тими та блакитними галстуками.
Зібравшись на внутрішньому дворі, учні по черзі почали представляти свої програми з закличками, віршами, рухами, танцювальними та рольовими елементами. Достойними глядачами та поціновувачами стали наші барвінчата (1-4 класи). Про те, що така програма їм подобається, говорили їх гучні оплески, які вони дарували всім без винятку класам. Кожен флешмоб підхоплювали решта учнів, що свідчило про те, що це цікаво і таку форму виявлення своїх поглядів підтримуємо. Тож переможених не було, лише пере­можці. Але кожен клас акцентував увагу на любові до Батьківщини, бажанні їй щасливої та мирної долі, розвитку, до­статку та благополуччя. Завершили про­граму спільним танцем у колі всі класи, дружно взявшись за руки та підспівуючи пісню Гайтани "Віва, Європа!"

Надія ПОГРEБЕЦЬ, заступник директора школи з виховної роботи


КРАЄЗНАВЧА РОБОТА –

як один із шляхів залучення школярів до безцінних надбань історії, культури, духовності рідного краю

Краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Народна мудрість

/Files/photogallery/1077/Михайлівський Золотоверхий.jpgУ навчально-виховному процесі важливим засобом засвоєння, поглиблення та закріплення знань є ек­скурсії еколого-натуралістичного, краєзнавчого ха­рактеру, які впливають на формування світогляду в підростаючого покоління та творчої особистості дитини.
Оскільки модель Авдіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. "Школа лю­бові до рідного краю" в пер­шу чергу передбачає залу­чення школярів до без­цінних надбань історії, культури, духовності рід­ного краю і на цій основі формування "особистісних рис громадянина України, то велика увага у школі приділяється саме крає­знавчій роботі.
"Ціннісне ставлення до себе", "Ціннісне ставлення до природи" знайшло вияв у організації одноденного туристично-краєзнавчого походу до урочища Ріг. Уже в першому турі учні 5-11 класів продемонстрували досить оригінальні візитівки своїх класів-команд: назви, девіз, пісні, легенди, пов'язані з краєзнавчим матеріалом. Наступний тур свята був чи не найприєм­нішим для наших школярів - це приготування страв у польових умовах. Отут вже проявили майстерність, винахідливість, організо­ваність класні керівники. І звичайно ж, не обійшлося без спортивних розваг: пе­ретягування канату, рух­ливих ігор з м'ячем та ін. Цей день, безперечно, на­довго залишиться в пам'яті авдіївських школярів, адже це вибух дитячої радості, згуртованості. Для п'яти­класників - гарний старт для адаптації в колективі стар­шокласників, для випуск­ників - їх останній День туризму в шкільному житті.
На виконання розділу Програми "Ціннісне став­лення до культури і мис­тецтва" відповідно до річ­ного плану школи змістовно було організовано тема­тичний тиждень "Мистець­кий олімп рідного краю". В ході його активісти учнівсь­кого самоврядування шко­ли "Республіки Любокрай" відвідали Сосницький музей-садибу О.П.Довженка, де ще раз згадали про надзвичайно цікаві сторінки життя видатного кіноре­жисера, письменника, ху­дожника. Торкаючись ко­лиски малого Сашка, пред­метів побуту, споглядаючи портрети його рідних, куш­туючи запашні яблука з Довженкового саду, розуміємо, де бере початок невичерпна ріка любові Олександра Петровича Довженка до своєї бать­ківщини. Вже в самому музеї екскурсовод детально розповіла нам про кожний етап життя видат­ного земляка, ціну слави митця. У школі упродовж тижня учні переглянули фільм О. Довженка "Зача­рована Десна", таким чином надовго закріпивши в пам'яті побачене і почуте.
Відповідно до календа­ря пам'ятних дат у 2012- 2013 навчальному році велика увага звертається па виконання ряду заходів у зв'язку з 70-ми рокови­нами Корюківської траге­дії. З метою розширення знань школярів про події 1943 року для 9-11 класів була організована екскур­сія до Корюківського іс­торичного музею. Ми ніби здійснили екскурс від первісних часів існування містечка Корюківка до сьогодення. Та найбільше нас вразила розповідь ек­скурсовода про страшні події 1,2 та 9 березня 1943 року. Хочеться поділитися з іншими читачами почу­тим і побаченим. Черні­гівщина в 1941-1943 рр. була краєм активної діяль­ності радянських парти­зан. Під час німецької окупації Корюківка була центром партизанського руху в області. Звідси почали свій шлях Чернігівський партизансь­кий загін, партизанське з'єднання О.Федорова, тут постійно діяло партійне та комсомольське підпілля. В історії Другої світової війни каральна акція проти мирного населення цілого містечка Корюківки є од­ним з найбільших серед на­цистських злочинів. Вночі 27 лютого 1943 року парти­зани з'єднання Федорова розгромили німецький гар­нізон, залишки якого уці­ліли тільки у цегляному будинку лікарні. Уранці 1 березня 1943 року з Щорса до Корюківки прибув гіт­лерівський каральний за­гін. Населений пункт було оточено. Усіх мешканців зганяли в групи по 50-100 чоловік у великі будинки, церкви, до театру, ресто­рану, земельного відділу і розстрілювали або спалю­вали. Загалом загинуло близько 7 тисяч осіб. Оку­панти дійсно неухильно дотримувалися принципу покарання насмерть мир­ного населення за всі дії партизан. Не дивно, що за час німецької окупації, тобто з вересня 1941 до вересня 1943 року знищено 127 тис. мирних жителів Чернігівської області. І от, стоячи біля Меморіалу на честь героїчного опору жителів Корюківщини фашистським загарбникам, заводимо з дітьми розмову про те, що шанувати, піз­навати, берегти історію рідного Чернігівського краю - це святий обов'язок кожного з нас, кожного свідомого громадянина своєї Батьківщини.
Приємно спостерігати, як наші учні уважно слу­хали розповідь екскур­совода, і при цьому на їхніх обличчях можна було побачити вираз пережи­вання, співчуття, як вони задавали питання, щоб дізнатися більше деталей про ті страшні часи. Адже ніколи не вичерпається допитливість людини, котра прагне дізнатися, що відбу­валося на землі, де вона народилася і живе. Таким чином учні вчаться бачити історію навколо себе, адже любов до Батьківщини по­чинається з конкретних знань її історії.
З упевненістю можна сказати, що туристично- краєзнавча робота є най­ефективнішим прийомом у формуванні знань шко­лярів про історію рідного краю, вихованні істинного патріотизму, стимулює учнів до цілеспрямова­ності, колективізму.

Надія ПОГРЕБЕЦЬ, заступник директора школи з виховної роботи.


ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА

(жовтень, 2013)

"Школа стає справжнім осередком культури ліппе тоді, коли в ній панують 4 культи: культ Батьківщини, культ людини, культ книжки та культ слова..."

(В. О. Сухомлинський)

"Людина починається з добра" - під такою назвою відбувся захід до 95-річя Авдіївська ЗОШ І-ІІІ ступенів. Людина починається з добра(28 вересня) з дня народження видатного українського педагога, вченого, письменника Василя Олександровича Сухомлинського. Свято підго­тували творча група вчителів початкових класів по впровадженню ідей В.О.Сухомлинського під керівництвом класовода 2 класу Ніни Василівни Лазаренко. Вже багато років класоводи вивчають та втілюють в своїй педагогічній діяльності досвід видатного вченого. Часто можна поба­чити, як у початковій ланці проходять уроки "милування в природі", літературні читання за творами В.О.Сухом­линського, уроки народознавства, образотворчого мистецтва з використанням творів педагога. Але відкритий виховний захід "Людина починається з добра", який відбувся в рамках роботи методичного об'єднання класних керівників, - це справжнє свято краси, доброти, артистичної майстерності маленьких вихованців.
Розпочався виховний захід коротким повідомленням класоводів 2-4 класів про життєвий шлях Василя Сухомлинського, зокрема про його дитячі роки, звідки і проросли зернятка любові до педагогіки. Діти та класні керівники із задоволенням слухали і про те, як батьки видатного педагога, Олександр Омелянович та Оксана Юдівна, виховували своїх чотирьох дітей у злагоді та любові і про те, що саме в результаті такого виховання всі діти у сім'ї обрали для себе професію вчителя. З непі­дробною щирістю діти дослухались, який вплив на Василя Олександровича мав його дідусь, що вчив хлопчика любити книгу. Дізналися і про важкі роки перебування педагога на фронті, роки вчителювання в школі. Далі маленькі артисти повели нас за собою в багатогранний світ творчості В.О.Сухомлинського, який формує кращі людські якості, такі як любов до Батьківщини, до природи, до людей. Зачарувала піснею "Я українка" учениця 4 класу Юлія Михалевич, а другокласники під керівництвом Ніни Васи­лівни Лазаренко представили інсценізацію казки "Заєць і морква". Герої казки Зайчик (Ярослав Терещенко), кізонька (Вікторія Сокол), півник (Богдан Погребець), коваль (Олександр Гвоздь) та Ірина Іващенко наголосили на необхідності формування таких рис, як доброта, щедрість, щирість, бажання прийти на допомогу своєму товаришеві в біді. Саме про це прозвучали і пісні "Пос­мішка" у виконанні Ірини Іващенко та "Кращі друзі" у виконанні дуету Богдана Погребця та Вікторії Сокол. Наступним був виступ третьокласників під керівництвом класовода Валентини Михайлівни Ходот. Ми із задово­ленням переглянули виставу за твором В. Сухомлинського "Акація та бджола". У цьому творі Бджола (Вікторія Тібеж), Старша Бджола (Анна Савченко), Джміль (Олексій Ященко), Акація (Анастасія Симонченко), Троянда (Ірина Норик), Ромашка (Олександра Гой), Кульбабка (Дарина Савицька) вчили присутніх взаємодопомоги. Як підсумок, у хоровому виконанні третьокласників прозвучала пісня "Дру­жать діти на землі".
Оскільки першокласники ще тільки адаптуються в шкільній Барвінковій країні (1-4 класи) і на цьому святі були глядачами, та активність проявляли в іграх, які проводила Валентина Михайлівна в перервах між виступами учнів 2-4 класів. Так, наприклад, під час гри "Залиш собі" діти долоньками "піймали" найкращі риси людини і залишили собі доброзичливість, привітність, вдячність, чесність, працелюбність, милосердя, любов та інші.
Майстерно підготували інсценізацію оповідання В.Сухомлинського "До діда Федора по лопату" учні 4 класу під керівництвом вчительки Валентини Василівни Стельмах. В якому дідусь (Олександр Лазаренко) навчив онука (Назарій Скрипко) піклуватись про старших, вживати ввічливі слова та поважати старість. Роль батька виконав Микола Наконечний, автором був Дмитро Вугровий. Про любов до дідусів та бабусь ми прослухали у пісні "Дідусь та бабуся", яку сердечно подарувала учениця 4 класу Ірина Бурчин. Як знак шани великому творцю-педагогу четверто­класники продекламували вірш Григорія Орла. А Даша Ковпинець заспівала пісню "Країна добрих мрій".
Твори Василя Сухомлинського носять виховний харак­тер, тому що це був письменник усім своїм талантом, робо­тящим розумом, всім серцем, "педагог за покликанням. Тому проведення виховного заходу "Людина починається з добра" сприяло вихованню кращих моральних якостей, діти відчули себе справжніми артистами на сцені: співа­ками, акторами, танцюристами, пізнали багатий духовний світ літературної спадщини письменника.
Надія ПОГРЕБЕЦЬ, заступник директора школи з виховної роботи

ВЕСЕЛКОВЕ СВЯТО

(за матеріалами газети «Вісті Сосниччини», грудень, 2011)

У сучасній школі в умовах особистісно зорієнтованої навчально-виховної системи з високими вимогами не тільки навчальної програми, а й широкими можливостями виховних напрямів, кожен учень мріє зайняти гідне місце в учнівському колективі, заслужити повагу своїх однолітків і вчителів. Адже кожна дитина — це особистість з різноманітними здібностями або талантами.

/Files/photogallery/1052/на свят¦ .jpgСправжнім калейдоскопом таких талантів стало Веселкове свято у нашій Авдіївській школі, яке пройшло як підсумок Весел­кового тижня. Наші п'ятикласники тепер мають горде звання - "Піонер країни Ве­селкової" .
Майорять яскраві веселкові галстуки, на­гадуючи учням про клятву піонера старанно навчатися, поважати старших, гідно по­водити себе у будь-якій життєвій ситуації. Кожен загін Веселкової країни (5-8 класи) заздалегідь старанно готувався до свята- змагання "Сім кольорів веселки". Зібравши актив кожного класу, педагог-організатор Т.В.Коваленко пояснила умови змагання, а також у ході тижневої підготовки надавала необхідну допомогу всім загонам. Хочеться відмітити, що до участі в ній були залучені класні керівники 5-8 класів, які підтримали і багато в чому допомагали своїм вихован­цям. Так, наприклад, вчитель малювання К.О.Терещенко (класний керівник 6 класу) допомогла кожному класу в оформленні стіннівки, емблеми загону, причому кожен зразок був шедевром - дуетом невичерпної дитячої фантазії і майстерності вчи­тельки. У ході творчого марафону дівчата 8 класу проявили високий рівень орга­нізаторських здібностей, ставши для мо­лодших товаришів зразком дисципліно­ваності, відповідальності, інтелекту і яскравого гумору. Адже музичні номери, візитну картку, конкурси, що підготували найстарші представники Веселкової країни, змусили затаїти подих і апло­дувати і своїх суперників, і вчителів.
Святково прикрашена сцена актової зали: зображення веселкового галстука і сім кольорів-символів. Розпочинається свято урочистим виконанням "Веселкової пісні" всіма загонами. Тетяна Володи­мирівна разом з лідерами Веселкової країни — ученицями 9 класу Галиною Іващенко та Ларисою Кравченко зна­йомлять учнів із завданнями, виконання яких передбачає кожен колір веселки. Всі класи з сяючими на обличчях посміш­ками сидять за святковими столами, і кожен з них налаштований на перемогу і не збирається поступатися супернику. Як веселкову гамму розпочинає червоний ко­лір, так і змагання - візитна картка ко­манд, що включає назву, девіз, загонову пісню. У своїх виступах діти в декількох словах зуміли підкреслити особливість і унікальність як кожного класу, так і кож­ного учня в ньому зокрема. Всі команди були добре підготовлені, тож і отримали однакову, максимальну кількість балів. А оцінювало наших конкурсантів шановне журі у складі Романа ІІанченка (учня 10 класу), Галини Іващенко (9 клас), Ігоря Мовчана (9 клас), Тамари Чех (студентки-практикантки ЧНГТУ), Надії Гарової (випускниці школи).
Наступний колір жовтогарячий - і кон­курс капітанів: Миколи Кабиша (5 клас), Альони Іващенко (6-й), Ольги Кириленко (7-й), Дар'ї Ходот (8-й), кожен з яких продемонстрував свої гарні знання. Найяскравішим конкурсом було "домашнє завдання", виконання якого передбачав жовтий колір. Мета його - зробити інсце­нізацію української народної пісні. Всі загони відмінно підготувалися, вигото­вивши цікаві атрибути до пісень, підібрав­ши яскраві образи і вбрання. Зал раз-у-раз вибухав доброзичливим сміхом. 5 клас інсценізував пісню "Запорізька похідна", 6-й — відому всім народну пісню "Ой на горі два дубки". Розвеселили всіх семи­класники, обігравши сюжет пісні "А мій милий вареничків хоче". А кульмінацією конкурсу став виступ учнів 8 класу - дотепна інсценізація народної пісні "Ой під вишнею". Глядачі нагородили юних ар­тистів гучними оплесками, а журі - мак­симальною кількістю балів. Одним із улюб­лених етапів Веселкового свята були кон­курси для глядачів, що їх підготували за­гони, під час проведення яких і посміялися, і в спритності позмагалися, і цукерками поласували. Для підтримання святкової атмосфери між конкурсами звучали му­зичні паузи - подарунки для глядачів від кожної з команд.
За кількістю набраних балів переможцем Веселкового свята-змагання став 5 клас. І хоч вони наймолодші представники Ве­селкової країни, та вже встигли заре­комендувати себе перспективними, відпо­відальними, ініціативними учнями, які стараються у навчанні, але й дозвілля своє можуть організувати цікаво і пізнавально. Тож вітаємо п'ятикласників з перемогою. Всім учням нашої школи хочеться побажати енергії, здоров'я, прагнення до самовираження і самовдосконалення. Нехай у майбутньому кожен з них стане гідним громадянином своєї держави.

Надія ПОГРЕБЕЦЬ, заступник директора школи з виховної роботи.


ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ В ШКОЛІ

(грудень, 2011)

Надворі все зачаїлося в очікуванні веселої снігової каруселі, екзотичної морозяної витинанки на вікнах, бо ж і зима здається несправжньою без цієї дивини. Та ніщо не завадить дитячій радості в очікуванні зимових свят зі справжніми подарунками та сюрпризами.

/Files/images/mikolay.jpgРозпочинає цикл Новорічних свят День Святого Миколая -Чудотворця (19 грудня), який було цікаво організовано в Авдіївській загальноосвітній школі І-Ш ст. Коли на загальношкільній лінійці для учнів 5-11 класів розповідалося про історію виникнення народно-релігійного свята, діяння та чудеса архієпископа Миколая, серед учнів відчулося радісне пожвавлення, адже, мабуть, кожен з них знайшов у цей день подарунок для себе. Поетичною мозаїкою діти привітали один одного з цим святом, наголошуючи при цьому на принципи доброти, моральності співіснування в колективі й суспільстві. Продовженням цього особливого дня стаю проведення класно-родинного заходу "Святий Миколаю, прийди до нас з раю", який підготувала класовод першого класу В.М.Ходот. Під час свята вчителька цікаво розповіла гостям і батькам про життя священика Миколая, першокласники старанно декламували віршики для Святого Миколая, роль якого майстерно виконав учень 10 класу, голова ради учнівського самоврядування Роман Панченко. Кожного він наділив подаруночком, для кожного учня знайшов теплі слова. Оскільки Рома вже не перший рік займається в шкільному драматичному театрі-студії "Околиця", діти з хвилюванням і щирістю слухали накази Святого Миколая. З великим захопленням і батьки, і маленькі ви­хованці проглянули театралізовану виставу, яку підготувала Валентина Михайлівна разом зі своїми минулорічними випускниками - учнями 5 класу. Отже, вітали Миколая-Чудотворця піснями і віршами, і в казці побували. Словом, і батьки, і діти отримали безліч цікавої пізнавальної інформації, незабутніх позитивних вражень і емоцій. Продовжила святковий день конкурсно-розважальна програма, яку підготувала для 1-4 класів разом з учнями педагог-організатор Т.В.Коваленко. Діти кожного класу змагалися у спритності, кмітливості, за що і отримували солодкі призи.
/Files/images/Миколай.jpgНемає, мабуть, кращої пори року для дітлахів, ніж зима з веселими колядками та щедрівками, родинним теплом і затишком, коли зимної морозяної ночі вся сім'я виглядатиме першу зірку небесну. Тож хочеться нанередодні цих новорічних свят від імені дирекції школи та педагогічного колективу привітати і всіх наших учнів, і їхніх батьків, подякувати їм за допомогу і підтримку своїх дітей, увагу і терпіння, побажати від усього серця міцного здоров'я, сімейного затишку, поваги та любові від своїх діток. З Новим роком! Здоров'я вам і ласки, родинного світла й тепла. Нехай з отчого дому, як козаки, на Святвечір, на ранок Різдва Коляду принесуть добрі діти, ангел спогади струсить із крил. Дай вам, Боже, у щасті радіти і на справи нові — нових силі Дай вам. Боже, здоров'я й кохання, щоби злагода в сім'ях жила, Щоб кутя була з медом і маком, коляда - із родинним теплом. Добрих справ вам — із здоров'ям зі смаком, З Новим роком, з Христовим Різдвом!

Надія ПОГРЕБЕЦЬ, заступник директора школи з виховної роботи



Кiлькiсть переглядiв: 715