Ходот В.М., вчитель початкових класів

Ходот Валентина Михайлівна,

вчитель початкових класів


/Files/images/Вулиці села.JPG

Проект

«Вулиці нашого села»

Зміст ПРОЕКТУ


Герої Крут – борці за незалежність

Учитель. Діти, ми живемо на Україні. Ми – українці, нація працьовитих, миролюбних, талановитих, щирих душею, гостиннихлюдей.

Та віками шуміли над тобою, Україно, і забирали у народу не одну мирну днину, шматували тебе міжусобиці князів і нищили твою державність.

Аркан на шию твоїм дітям закладали ординці татаро-монгольських ханів.

Мечем і вогнем випалювали наш корінь польські пани, втоптували у гній рідну мову, убивали твою пісню. Запроторювали на Сибірську каторгу російські царі наймудріших і наймужніших синів і дочок. Морили лютим голодом у 20-30 роках, якого ще не знала людська цивілізація. Спопеляли твою вроду в концтаборах німецькі фашисти. За тебе помирали студенти – твій цвіт, Україно, в 1918 році.

29 січня 1918 року в історії України з’явилася нова сторінка, щедро полита молодою кров’ю, назва якої – Крути!Світова історія знає багато жертв в ім’я ідей, але аналогічної Крутам не було.

1 дитина. 29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихала, пробудила всю Україну. У цей день жменька юнаків у нерівному бою віддала своє життя, але відстояла честь України... Цієї станції немає на картах України. Загубилась вона серед дрімучих борів на північний схід від України.

2 дитина. Російську імперію 1917 року революційні події потрясали: відбувся державний переворот, імператор зрікся престолу і передав правління державою Тимчасовому буржуазному уряду. За владу в Петрограді боролися різні політичні сили. У листопаді її захопили більшовики на чолі з Леніним. Українські патріоти вирішили скористатися історичною нагодою і створити суверенну державу.

3 дитина. 1917 – 1918 роки були дуже важкими для утвердження української державності. У листопаді 1917 року було проголошено Українську Народну Республіку.

Це видатна подія в історії українського народу.

Учитель. Більшовицька Росія не змогла змиритися зі створенням Української держави. Її становище ускладнювалось тим, що Центральна Рада, якій належала влада в Україні, зволікала з вирішення багатьох надзвичайно важливих, термінових питань. Саме цим скористались більшовики, щоб проголосити в Українській Народній Республіці радянську владу. Більшовики почали застосовувати великі військові сили і рушили до Києва...

Що ближче було до Києва, то жорстокішою була боротьба. Зупинити ці сили було нікому. Саме тому на станцію Крути, яка була воротами до Києва, прибув нашвидкуруч зібраний загін юнаків під командуванням сотника Омельченка. Загін складався із гімназистів 6, 7, 8 класів. Саме вони і спробували перепинити шлях радянським військам.

Запис до лав юних захисників Центральної ради відбувався добровільно. 15 січня 1918 року на зборах другої Української Ради імені Кирило-Мефодіївського братства студент гімназії Микола Тригуб зачарував гімназистів своєю патріотичністю: “ Вступайте до студенського курення закликаю лише тих, хто вірить в Україну і готовий за неї померти. Зберемось і вирушимо на фронт. Ось і все “.

Студенти підходили до столу, записувалися до студентського куреня січових стрільців. 28 січня поїзд вирушив зі станції Київ і наступного дня прибув на станцію Крути. Їх було приблизно 300 чоловік. Це було переважно учні середніх шкіл, що ніколи не тримали у руках зброї і навіть не мали елементарної військової підготовки. Курінь одразу ж був розгорнений у лаву проти більшовицьких сил. Сміливо йшли юнаки на січ. У глибокому снігу, при морозі – 15 С , у своїх гімназистських шинелях залягли вони в сніг. Більшовики не зупинялися, хоч по них і був відкритий вогонь, вони відчували свою перевагу, бо їх було до 6-и тисяч бійців...

Дитина 1. Як сніги покриють землю

Рядном білим, не забудь

Спом’янути тую славу,

Що лишилась нам з-під Крут.

Дитина 2. Триста юних, одчайдушних...

Стократ більший був там враг –

Не вступились, не подались,

Всі лягли там на полях.

Дитина 3. Вічну славу здобували

України біля Крут,

Не забудь героїв триста,

Спом’яни їх – не забудь!

Перегляд слайдів № 1, 2, 3 з презентації
«Герої Крут – борці за незалежність»

Учитель. Ось так опинилась молодь під Крутами, тими Крутами, що стали трагедією, рівночасно гордістю України. Юнаки не знали, яка сила-силенна більшовиків іде на них. Їх було 300 проти шеститисячної армії. Половина з них впало в бою, а половину забрали в полон, довго й жорстоко катували.

Їх вишикували чотирикутником. З нелюдською люттю їх били прикладами, нагаями і просто кулаками. Та не впали вони на коліна, не просили пощади, помилування. Вони мужньо зустріли вирок суду. А він був такий: поранених відправити до Харкова, а решту – розстріляти.

27 засуджених стали в ряд. Наближались страшна хвилина. Але скалічені юнаки перед обличчям смерті не занепали духом. Учень сьомого класу гімназії Григорій Папський сильним голосом починає співати: “ Ще не вмерла Україна “. Всі товариші підхоплюють. І пісня дужчає, спів лине по всій Україні.

Дивним способом урятувалися поранені, яких доставили до Харкова. Лікарі-українці допомогли їм втекти з лазарету, інакше не минула б їх доля товаришів. Видно, для того їх порятував Господь, щоб через них дійшла до нас правда про мученицьку смерть юних героїв.

27 засуджених стали в ряд. Наближались страшна хвилина. Але скалічені юнаки перед обличчям смерті не занепали духом. Учень сьомого класу гімназії Григорій Папський сильним голосом починає співати: “ Ще не вмерла Україна “. Всі товариші підхоплюють. І пісня дужчає, спів лине по всій Україні.

Слухання пісні П. Дворського

То не чорне гайвороння над степом кружляє –

Дика орда Муравйова грізно наступає.

Щоб ворога зупинити, на станцію Крути

Відправились добровольці – молоді рекрутим.

Славних хлопців-добровольців зібралося триста,

А дорога, наче доля, - коротка, терниста.

Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою,

Бо проллється кров юнача цілою рікою.

Зима снігом замітає, січуть скоростріли.

Щоб ворога зупинити, не вистачить сили.

Вже набої закінчились, а довкола поле,

Піднялись і в атаку кинулись соколи.

Славних хлопців-добровольців підвелося триста.

А дорога, наче доля, - коротка, терниста.

Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою –

Пролилася кров юнача цілою рікою.

Не вернуться вже ніколи до рідної хати,

Не зустріне, не пригорне заплакана мати.

Постріляні, порубані, але незборимі

Зосталися тут лежати сини України.

Славних хлопців-добровольців загинуло триста,

Бо така вже їхня доля – коротка, терниста.

Ой ви, Крути, ой ви, Крути, вільного народу –

Віддали життя герої за нашу свободу!

Учитель. Дивним способом урятувалися поранені, яких доставили до Харкова. Лікарі-українці допомогли їм втекти з лазарету, інакше не минула б їх доля товаришів. Видно, для того їх порятував Господь, щоб через них дійшла до нас правда про мученицьку смерть юних героїв.

А ворог уже лютував у Києві. Лише за 10 днів свого панування в місті більшовики розстріляли 5 тисяч людей. 200 українських гімназистів знищили за те, що вони були записані в бойовий курінь і вільне козацтво. Розстріляли і тих, хто не хотів вступати до радянського війська.

Розстрілювали за те, що розмовляли українською мовою, за пісню українську, навіть за сорочку-вишиванку можна було кулю дістати. Гинула молодь України, її цвіт, її надія.

Виряжала мати сина під Крути із дому,

Розчесала йому кудрі понад головою:

- Іди, іди, мій синочку! В бою не вагайся!

Як побореш воріженьків, додому вертайся.

- Іду, іду, моя мати, чиню твою волю,

А ти, мамо, молись Богу, щоб вернувсь додому.

Ждала, ждала мати сина, під Крути ходила,

Поміж вбитими шукала найменшого сина.

Як знайшла поміж тілами голівоньку сина,

Положила на коліна – та й заголосила:

- Люлі, люлі, мій синочку... А я твоя мати.

Тебе вбили воріженьки! Москалі прокляті!

Учитель. Тільки-но більшовики залишили Крути, селяни з довколишніх сіл познаходили тіла розстріляних. Їхніх очей не було вкрито за давнім звичаєм червоною китайкою. Ворог кинув їх на поталу дикій звірині та хижим крукам. Селяни зібрали їхні тіла, поховали за християнським звичаєм. На могилі поставили хрест.

Перегляд слайда № 4

Загинув увесь студентський курінь. Загинули юнаки славною смертю, смертю героїв, віддавши своє молоде життя за Україну, показавши,що воля українського народу за визволення є твердою і непереможною. Вони стримали, хоч і ненадовго, захоплення ворогом Києва.

Учитель. 97 років тому 300 українських синів пішло в безсмертя. Юнаки-герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу. Герої не вмирають. Вони живуть у пам’яті і справах наступних поколінь. Тому, на місці трагедії споруджено пам’ятник героям, відкрито музей.

Перегляд слайдів № 5, 6, 7.

Кожного року 19 січня патріоти-українці збираються біля монумента героїв Крут, несуть квіти, говорять слова вдячності героям.

Перегляд слайдів № 8, 9

Вшановують героїв і хвилиною мовчання. То ж і ми вшануємо полеглих.

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ.

1. Ви за свободу гинули без скарги,

Серед потоків і руїн.

Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава

І наш доземний уклін.

2. Ви не просили в ворога пощади,

Не пригинали колін,

Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава

І наш доземний уклін.

3. Ваші могили знані й незнані,

Волі народної дзвін.

Вічна Вам пам’ять, Вічна Вам слава

І наш доземний уклін.

Учитель

Любіть Україну, як вірні сини,

Віддати життя їй готові,

Як юні сини, що життя віддали

Під Крутами всі, як герої.


Тема: Птахи прилетіли – на крилах весну принесли.

Мета: Розширити знання про природу. Ознайомити з Червоною книгою України та її призначенням, з життям пернатих друзів, користю, яку приносять птахи природі і людям. Виховувати любов і бережливе ставлення до птахів, уміння завжди прийти їм на допомогу.

Хід свята

(Звучить дзвін струмочків, спів птахів)

Учитель. Дорогі друзі, настала весна і ми, за українським звичаєм, проводимо свято зустрічі птахів. І це не випадково, адже наші предки уявляли, що весну приносять птахи.На 14 березня, свято Євдокії, господині випікали з тіста «жайворонків», «бусликові лапки», пироги з калиною. Діти з «жайворонками» в руках ходили по селу, співали пісні (веснянки, гаївки), грали в ігри, закликали весну. І все це, щоб задобрити Весну-красну, зробити її дружною, теплою. І яке то щастя, що ця чарівна казка нашої старовини повернулася до нас! Запрошуємо вас на свято «Птахи прилетіли – на крилах весну принесли».

Діти (всі): Ой, минула вже зима, Снігу й льоду вже нема. Вже нема, вже нема, Снігу й льоду вже нема.

Учитель. Весна іде, весна іде, Весну вітаймо, діти, Весна пісні нам принесе, Вінки, чудові квіти.

(Заходить Весна-красна)

Весна.Аось і я – Весна-красна! Куди ступлю – там сонце сяє,Все навколо оживає. Іду, пробуджую від снувкраїнську землю чарівну. Принесла я вам літечко

ще й запашне зіллячко,

А дівчатам квіточку

З хрещатого барвіночку.

(Дарує дівчатам квіти)

Учитель. Спасибі, Весно, що даруєш

Чудові квіти з гаю.

А ми для тебе красно

Сьогодні заспіваєм.

Пісня «Вербовая дощечка».

Учитель.Привітаємо ж наших пернатих друзів, які уже в березні починають повертатися додому на рідну землю. 19 березня прилітають лелеки, а за ними і інші птахи.

Діти:

Вже ясне сонечко сяє

Тепло на землю посилає.

На зеленому килимі

Такі нам любі й дорогі.

Птахи вертаються домів

Вже чути їх веселий спів

Вітайте, діти дорогі,

Так гірко жилось в чужині.

Нам рідна снилася земля

Зелені луки і поля

І рідна мова, і пісні,

Ясніють квіти білі й сині.

І хоч ми жили у теплі,

Наші пісні були сумні,

Бо немає, ой ні, ні,

Краще рідної землі.

Учитель. З чужої чужини, з далекого краю

Пташки прилетіли до нашого гаю.

Гаї всі і луки піснями озвались.

Весело промінням з небес засміялись.

1 дитина. Більшість птахів летить великими зграями. У кожної зграї є свої ватажки. Що добре знають шлях, яким летіти. І старі, і молоді птахи слухають своїх ватажків, котрі показують їм дорогу, командують покриком, коли сідати на годівлю, або ночівлю. А коли птахи шукають собі їжу, ватажки по черзі стоять на варті.

2 дитина. Тисячі кілометрів пролітають птахи. Чимало нещасть зазнають вони в дорозі: страшні бурі, холод, дощі. Особливо багато гине птахів, коли вони перелітають моря й океани.

3 дитина. Восени пташки покидають нас тому. Що їм не вистачає їжі. Зникають різні комахи, засихають зелені стеблинки рослин. Гори снігу покривають смачне насіння.

Інсценізація вірша М. Підгірянки «Хлопчик і ластівка»

Хлопчик. Ластівко мила, де хочеш летіти?

Чи тобі не шкода гніздечко лишити?

Ластівка. Шкода, милий хлопче, але що чинити?

Як зима настане – тяжко буде жити.

Хлопчик. Путь тобі щаслива, хоч і далеченька!

Прилітай здорова на весні, рідненька1

Ластівка. Прилечу, мій хлопче, із чужого краю.

Під твоїм віконцем пісню заспіваю.

4 дитина. Не всі птахи обов’язково летять у теплі краї. Є й такі, що мандрують пішки, а деякі пливуть. Ось живе у нас такий невтомний пішохід, який зветься деркач. Бігає він краще, ніж літає. А деякі породи птахів мандрують водою. Пливуть собі з річки до річки, до самого моря.

5 дитина. А навесні всі пташки так само повертаються назад. У теплих краях вони пісень не співають, гніздечок не звивають, а тільки живляться і терпляче чекають, коли їм можна буде знову повернутися до рідного краю.

Учитель.До нас в гості завітала пташка, яка весною одною з перших прилітає в наш край.

Шпак.Я один із тих пташок.

Любий чий вам голосок…

Один з перших прилітаю,

Хатку свою заселяю. Хто я?

Діти. Шпачок!

Шпак. Вірно, друзі, я шпачок. Один із перших провісників весни. У моїх піснях все, що я чув взимку на середземному узбережжі. Тут і квакання жаби, і насвист іволги. І крик перепела… Я добре наслідую голоси. Але маю і свій чудовий голос. Ми охоче оселяємося у шпаківнях, зроблених вами. Шпаки наносять 5 – 6 блакитних яєчок, а через 14 днів – є пташенята. Через 18 – 21 день молоді шпаки залишають свої гнізда. За час гніздування сім’я шпаків поїдає понад 7800 жуків і личинок.

Учитель. Шпаки – бажані гості садів, лісів і парків, тому люди розвішують для них будиночки – шпаківні. Ось дві такі шпаківні є на нашому святі. Їх виготовили і подарували нам старшокласники нашої школи. Після свята ми порадуємо пташок новими будиночками.

Дівчинка. Зозуле рябенька,

Пташко маленька.

Закуй мені по звичаю,

Доки жити маю.

Зозуля. – Ку-ку! Ку-ку! Ку-ку!

Я прилітаю до вас у кінщі квітня на початку травня. Гнізда я не будую, дітей не висиджую. Зозуля наближається до чужого гнізда і підкидає туди своє яйце. Пташенята зозулі швидше вилуплюються і викидають з гнізда яйце господаря. Через 20 днів пташка залишає гніздо. Зозуля надзвичайно корисний птах, адже вона поїдає волохату гусінь, яку інші птахи не їдять. За годину зозуля з’їдає до 100 гусениць.

Пісня «Ку-ку! Ку-ку! – чути в ліску»

1. Ку-ку! Ку-ку! – чути в ліску.

Радо співймо, радо вітаймо

Ранню, ранню, ранню весну!

2. Ку-ку! Ку-ку! – пташко мала. Ти нам кувала, правду казала – Щезла, щезла, щезла зима.

3. Ку-ку! Ку-ку! – голос гуде Гаєм , лісочком, бором поточком Голос, голос, голос гуде.

Учитель. Соловейко навесні, навесні

Будить пісні голосні, голосні.

Соловейко. Тьох-тьох-тьох

Тіву-тіву-тьох.

Я – соловейко, прилітаю у ваші сади в кінці квітня. Гнізда солов’ї влаштовують на землі, зрідка – над землею. Біля основи куща. Самка відкладає 4– 6 зеленкувато-білих яєць, висиджує близько 14 днів. У цей час соловейко виспівує. Солов’ї неперевершені співці наших садів, гаїв. Ось чому порівняння людей співаків з соловейком є найвищою оцінкою їхнього таланту. Видатні композитори намагалися відобразити у своїх музичних творах солов’їні співи. Найбільш вдалим із них став твір композитора О.Аляб’єва «Соловейко».

(Слухання твору Аляб’єва «Соловейко»)

Учитель. Не барися, іволго, прилітай

В наш гостинний, сонячний, чудовий край.

Іволга.І-ль-ю-і-у, і-ль-ю-і-у,

Фіу,тіу, ліу.

Я – іволга, живу у лісах. Прилітаю у квітні, травні. Гніздо у іволги міцне, нагадує кошик. Іволга – потаємна, обережна пташка, тому її важко побачити. Кладка у неї 4 – 5 яєць, які самка висиджує13 – 15 днів. Іволга одна з найкорисніших пташок, бо поїдає великих комах, навіть волохату гусінь. Іволга – окраса наших лісів.

Учитель. Щиглику малесенький.

Підлітай сюди.

Дамо тобі зерен,

І наллєм води.

Щиглик. Я – щиглик, також корисний птах. Прилітаю до вас у квітні. Форма гнізда у щигликів шаровидна з великою кількістю пуху. Кінського волосся. Воно будується на гілках дерев. Відкладає щиглик 4 – 6 яєць, висиджує їх протягом 17 днів. Живиться птах метеликами, комахами, гусеницями.

Учитель. Любі друзі, а у нас знову гість – журавель зі своїми друзями дітьми.

(Виходить Журавель з двома учнями)

1 дитина. Травичка зеленіє, сонечко блищить,

Журавель весною знов до нас летить.

З ним і сонце краще, і весна миліш.

Прокричи з дороги нам привіт скоріш.

Журавель.Кру-кру-кру,

Курли-курли-курли…

2 дитина. Облітав журавель сто морів, сто земель.

Облітав, обходив, крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

(Всі) - Де найкращая земля?

Журавель відповідає

Журавель. - Краще рідної немає!

Журавель любить висоту, і той, хто хоч раз бачив його політ, надовго збереже в пам’яті величний помах довгих крил, виструнчену шию, випростані ноги.Родина журавлів налічує 14 видів. Вони люблять спочивати на деревах. Голос у журавлів лункий. Його чути на відстані 1 – 2 кілометрів. Їжа у журавля переважно рослинна. Самка відкладає 2 яйця і висиджує їх 20 -30 днів. Гніздуються птахи серед боліт, сухого хмизу, деколи - серед густих хлібів. Журавлі дуже рідкісні, тому їх скрізь охороняють. Багато пісень. Віршів, переказів складено про цього птаха-красеня!

Учитель. А ми зараз пограємося в народну гру і виконаємо українську народну пісню «Та внадився журавель»

Пісня-гра «Та внадився журавель» (Діти виконують рухи, танцюють)

(Вибігає Бешкетник з рогаткою в руках.)

Бешкетник. Ах-ах! Розспівалися, розтанцювалися! Я вам зараз покажу!!! Я вам повеселюся!

(Цілиться у птахів з рогатки)

1 дитина. Що це ти надумав робити? Ми тобі не дозволимо!

2 дитина. Невже ти не чув, які пташки корисні! Геть звідси!

(Бешкетник втікає)

Учитель. Молодці, діти, правильно вчинили. Захищайте беззахисних пташок.

1 дитина.Якщо стрінеш непутящих, що біжать поза двором

Видирати гнізда в хащах, ти одразу ж присором.

2 дитина. Між дорослих і малечі пташка бачить все навкруг.

Дружно сяде вам на плечі, якщо ви їй справжній друг.

Учитель. З кожним роком пташок стає все менше. Причина не тільки у небезпечних, довгих перельотах. Гинуть птахи у лініях електропередач, під час зіткнення з літаками, від забруднення землі отрутохімікатами, добривами, від осушення боліт, вирубування лісів, виливу нафти у моря і океани і таке інше. Деякі види птахів зовсім зникли на землі, деяких залишилось дуже мало. Вони вимирають. Тому люди створили Червону книгу, книгу тривоги про тих тварин і рослини, які зникають на нашій землі.

(Показ Червоної книги, зачитування і показ птахів, які занесено у Червону книгу).

(Виходить Весна)

Весна.Голуб-поштар щойно приніс нам телеграму. (Відкриває і читає).

Дорогі друзі, нас, птахів, в Україні близько 300 видів. Ви сьогодні багато цікавого дізналися про нас – ваших пернатих друзів. І ви переконалися, що ми дуже корисні для людей, природи.

Сьогодні ми ще раз просимо вас:

- допоможіть нам оселитися у ваших краях

- побудуйте нам хатинки

- не робіть нам шкоди – не руйнуйте наші гнізда, не видирайте з гніздечок наших яєць

- не зчиняйте галасів у місцях гніздування птахів.

Ми вам віддячимо влітку і восени.

Підпис: Ваші пернаті друзі.

Учитель. Діти, виконаємо прохання пташок? Будемо про них піклуватися?

Діти. Так!

Учитель.А зараз перевіримо як гарно ви знаєте птахів і розгадаємо про них загадки.

1. Перший я приніс весну, розбудив усе від сну.

Заспіваю під вікном. Люди звуть мене…(шпаком).

2. Вірно людям я служу, їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним добуваю. (Дятел).

3. Стоїть у лозі на одній нозі. (Журавель)

4. Сіренький, маленький , на соняшник сів,

Надзьобався добре й далі полетів. (Горобець).

5. Які ключі до неба добираються? (Журавлині)

6. Які птахи не літають? (Страуси. Пінгвіни. Ківі)

7. Які птахи не висиджують яєць? (Зозулі)

8. Які птахи найкраще наслідують голоси пернатих. Тварин і людей? (Дрозди-пересмішники, шпаки, папуги, пташка майна).

9. Який найбільший птах в Україні? (Дрофа).

10. Який найменший птах у світі? (Колібрі).

11. Який птах має назву танцю? (Чечітка).

12. Які птахи ночують у снігу? (тетерев).

13. Яке місто літає, мов птах? (Орел.)

14. Скільки треба взяти букві –а- , щоб отримати назву птаха? (Сорок-а).

Учитель. А хто знає приказки, де б згадувалися птахи?

Діти:

- Пташка красна своїм пір’ям, а людина знанням.

- Ластівка день починає, а соловей кінчає.

- Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш.

- Де пташки – нема комашки.

- На Великдень перший раз зозуля закує.

- Перелетів лелека Десну – приніс нам красну весну.

- Квітень землю квітчає – з вирію пташок стрічає.

- Зруйнував гніздо пташине – не буде в тебе ні дітей, ні родини.

Учитель. А на закінчення нашого свята поспіваємо для пташок українську народну пісню «Щебетала пташечка».

Пісня. Щебетала пташечка під віконечком.

Сподівалась пташечка весни з сонечком.

Прилинь, прилинь, чаронько, весно красная.

Як легенька хмаронька в небі ясная.

Осип луки перлами, вкропи росами,

Розлийся джерелами стоголосими.

Щебетала пташечка під віконечком.

Сподівалась пташечка весни з сонечком.

Учитель. Дорогі діти, у дружбі і злагоді повинні жити люди і птахи. Адже вони приносять нам на крилах весну, тепло, радість, чарівний спів. Дарую вам ці почуття разом з народним печивом – «жайворонками» і попросимо пташок, щоб вони швидше верталися в рідний край..

(Учитель роздає дітям «жайворонки», діти піднімають руки з печивом)

Діти промовляють:
Пташок викликаю з далекого краю

Летіть соловейки на наші земельки.

Летіть ластівоньки пасти корівоньки.

(Звучить фонограма зі співом пташок. Діти підкидають вгору печиво і ловлять його, потім їдять).


/Files/photogallery/719/картопля.jpg

Урок прес-конференція

"Картопля - другий хліб"


Світлини з прес-конференції

/Files/photogallery/719/8.jpg/Files/photogallery/719/3.jpg
/Files/photogallery/719/4.jpg/Files/photogallery/719/6.jpg
/Files/photogallery/719/7.jpg/Files/photogallery/719/5.jpg
/Files/photogallery/719/1.jpg/Files/photogallery/719/2.jpg

/Files/photogallery/719/15.jpg

Урок читання за Л. Гладун

«Державний музей іграшок»

Презентація до уроку

/Files/photogallery/719/14.jpg/Files/photogallery/719/13.jpg
/Files/photogallery/719/12.jpg/Files/photogallery/719/11.jpg

/Files/images/Чепурна Марія.jpg Свято

«Поезія Марії Миколаївни Чепурної –
музика рідного дому»

(до 65 річниці від дня народження)

Презентація


Кiлькiсть переглядiв: 295