Школа майбутнього: п’ять трендів в освіті, які перевернуть уявлення про навчання

/Files/images/111111.jpg

Освіта – це те, чим переймаються всі без винятку у світі. Адже це рушій економіки та одна з основ побудови здорового суспільства. Українська освіта прямо зараз стоїть на розпутті. З одного боку вона тяжіє до радикальних реформ, з іншого – схиляється під тиском консервативних кіл. Тим не менш, навіть у нинішній ситуації в українську освіту пробиваються сучасні тренди. Про те, які саме, розповів на відкритій лекції, яку організував Офіс регіонального розвитку в Одесі, співзасновник платформи «Prometheus» Іван Примаченко.

ОНЛАЙН-КУРСИ. Це можливість масштабувати якість, тобто давати доступ до унікальних знань та викладачів для широкої аудиторії, незалежно від віку, соціального статусу та місця положення. Якість поданої інформації при цьому залишається на висоті, а продуктивність освіти зростає(!). Таким чином вирішується головна проблема освіти – проблема її ціни, яка століттями зростає, не змінюючи при цьому показники продуктивності.

Засновник «Prometheus» Іван Примаченко наводить такий приклад. Києво-Могилянська академія за три роки навчає 4 тисячі студентів. За цей час на платформі «Prometheus» навчається 440 тисяч слухачів. Кількість закінчених курсів при цьому приблизно однакова – 130 тисяч. Але бюджет академії складає 420 мільйонів за цей час, а «Prometheus» – лише 5 мільйонів. Та й людей, задіяних у забезпеченні освітнього процесу на онлайн-курсах, у 100 разів менше.

Іван Примаченко:

До того як Гутенберг винайшов друкарський верстат, 10% людей вміли читати. Після його винаходу статистика стала протилежною. Думаю, що з масовими онлайн-курсами буде те саме. Сьогодні лише 10% слухачів, які розпочинають ці курси, прослуховують їх до кінця, і це нормально, тому що люди ще не навчилися дисциплінувати себе в цьому сенсі. Але років за 50, коли доступ до можливостей онлайн-освіти розширяться, нездобування її буде вироком.

/Files/images/222222.jpg

АКТИВНЕ НАВЧАННЯ. Перехід від пасивного навчання до активного – це запорука зміни якості освіти у світі. Що значить «пасивне» навчання? Це той формат, який здається нам звичайним та логічним: учитель розповідає, учень слухає та записує, тобто це формат лекції. Методисти всього світу давно визначили, що це найменш ефективний спосіб викладання. Тим не менш, він все ще превалює як у шкільній освіті, так і в вишах. Як саме це можна змінити? За допомогою сучасних технологій, на кшталт доповненої реальності. Поки що це здається технологією майбутнього. Але насправді доповнена реальність уже використовується в освіті, наприклад, для викладання медичних дисциплін, для навчання пілотів. Майбутнє ж таких технологій у масовому використанні, у заміні голографічними макетами громіздких приладів чи об’єктів, які зараз використовуються для наочності. Вже скоро на уроках географії діти не будуть дивитися на вивішену на дошці стару паперову карту. Кожен з них буде мати окуляри доповненої реальності і власну тривимірну карту перед очима із можливістю повернути її у який завгодно бік, наблизити та віддалити…

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ. Зараз уже зрозуміло, що дані – це нова нафта. З допомогою даних та їх якісного аналізу можна персоніфікувати процес освіти. Що це означає? Сьогодні навчальні програми (маються на увазі класичні шкільні та університетські) не передбачають індивідуальних особливостей слухача чи учня. У той же час, одному потрібно на запам’ятовування більше часу, другому – менше. Хтось краще сприймає інформацію на слух, хтось – візуально. Сучасні технології дозволяють передбачати такі індивідуальні особливості під час складання завдань, наприклад, для онлайн-курсів із вивчення мов.

Чому персоніфікація – це важливо? Тому що вона робить навчання максимально ефективним. Це те саме, якби викладач навчав кожного індивідуально, підбираючи темп викладання та завдання під кожного конкретного учня.

НОВИЙ ЗМІСТ ОСВІТИ. Сучасна школа – це школа готових алгоритмів, у якій немає місця автономії. Життя, у свою чергу, диктує необхідність максимальної автономії людини. Тобто вона має вміти приймати рішення, діяти не за вказівкою, самостійно будувати план своє роботи тощо. Тож новий зміст освіти повинен полягати в тому, щоб надати більше автономії учням, знизивши рівень контролю і замінивши цей контроль на допомогу (за вимогою учня) та мотивування.

Іван Примаченко:

Важливо навчати тому, як керувати собою та своїм життям, як боротися зі стресом, як бачити та використовувати нові можливості, як навчатися самостійно, як працювати в командах, як комунікувати.

НОВА ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ. Перш за все, це навчання протягом життя. Це не новий термін – у світі такий формат освіти практикується дуже давно. Для нас в силу традицій та економічних причин це довгий час було неприйнятно. Зараз навчання протягом життя уже стає реальністю. Сприяють цьому і онлайн-курси, і поява відкритих лекційних курсів в університетах чи де інде, і зростання популярності професійних тренінгів. Ще більше сприятиме цьому розрив між здобуттям ступеня бакалавра та магістратурою, упродовж якого людина може стажуватися, працювати чи подорожувати.

По-друге, це розмиття між навчанням та роботою. Уже зараз навчальні заклади нового формату відмовляються від класичного розуміння організації навчання: кампусу, розкладу занять, лекцій тощо. Вибір робиться на користь отримання знань «біля станка».

Наприклад, якщо студенти вивчають тему бідності, їх направляють на стажування у відповідні муніципальні департаменти, які займаються соціальними питаннями. Те саме стосується маркетингу, проектування та інших напрямків – краще за все цьому можна навчитися, спостерігаючи за роботою спеціалістів.

Кiлькiсть переглядiв: 186